Стислий переказ, виклад змісту

Їхав козак за Дунай,

Сказав: “Дівчино, прощай!

Ти, конику вороненький.

Неси та гуляй!”

“Постій, постій, козаче,

Твоя дівчина плаче.

Як ти мене покидаєш, —

Тільки подумай!”

“Білих ручок не ламай.

Ясних очок не стирай.

Мене з війни зі славою

К собі дожидай!”

“Не хочу я нічого,

Тільки тебе одного.

Ти будь здоров, мій миленький,

А все пропадай!”

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Поетична картина, змальована С. Климовським у пісні “Їхав козак за Дунай”, відображає типову картину, копи хлопцеві доводилося кидати рідний дім, неньку і йти до війська. Адже козацька служба — це справа честі, священний обов’язок. Тепер його товариші — кінь вороний та зброя ясна. А кохана хай чекає його з війни зі славою Дівчина плаче, страждає, розуміючи, що може й не побачити більше свого миленького, без якого їй не бачити щастя. Пісня побудована на емоційному діалозі, є багато звертань, повторів, ласкаво-зменшувальних слів.