Стислий переказ, виклад змісту

В темну нічку-петрівочку (1)

Сон мені приснився,

Що славетний Тарас Бульба

В Києві з’явився.

Іде козак Хрещатиком,

Іде, бадьориться.

— Яка ж, — каже, — у нас гарна

Та пишна столиця!

Хотів би я поїздити,

На все подивиться.

Якби дали ту карету,

Що без коней мчиться.

Ой не ходив козак славний

Вчитися до бурси (2),

А закінчив у Києві

Любительські курси.

Міліція за успіхи

Шоферу Тарасу

Дала права любителя

Найвищого класу.

Гукнув козак: — Не хочу я

Ні “Волги”, ні “ЗІЛа”,

Дайте мені “Запорожця” —

То буде до діла! —

Підкотили “Запорожця”.

Смикнув він дверцята

Та й спробував дужі плечі

В кабіну пропхати.

Як не бився, не мостився.

Не пуска залізо.

Хотів спину просунути —

І спина не лізе.

Ой сів славний запорожець

Верхи на машину

Та й заспівав нову пісню,

А не старовинну:

— Спасибі ж вам, сини мої.

За добрую ласку,

Що назвали “Запорожцем”

Дитячу коляску.

(1) Нічка-петрівочка — літня ніч перед святом Петра і Павла

(2) Бурса — чоловіча школа у ХІІІ-ХІХ ст., у якій навчалися майбутні священики.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Жартівливий вірш П. Глазового “Тарас Бульба у Києві” має форму сну, який автор переповідає. Мова йде про те, що багато назв не відповідають суті речей, які вони називають. Найменша машина “Запорожець” ніяк не асоціюється з могутньою фігурою справжнього запорожця. То ж і вирішує герой, що це не автомобіль, а дитяча коляска.