Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Бідний дроворуб приніс в будинок немовляти з бурштиновим намистом на шиї, загорнутого в плащ із золотими зірками — він знайшов його в зимовому лісі на місці падіння зірки (інші дроворуби відмовилися нести додому нахлібника). Дружина спочатку була проти зайвого рота, але потім здалася і виховала його як власного сина. Хлопчик виріс красивим, але гордим і жорстоким: мучив тварин і людей, не допомагали і вмовляння старого сільського священика.

Одного разу хлопчик закидав камінням жебрачку. Дроворуб дав йому ляпас, а жінку відвів додому, де вона назвалася матір’ю його прийомного сина. Але той не визнав її — заявив, що йому огидно навіть дивитися на неї, і вигнав. Коли він вийшов з будинку до хлопчаків, які підтримували його у всіх жорстоких забавах, віни прогнали його із саду, назвавши огидним, як жаба. Подивившись на своє відображення в ставку, він побачив, що справді став виродком.

Хлопчик пішов блукати і шукати матір, щоб вимолити у неї прощення, але ніяк не міг знайти її — звірі, яких він до цього мучив, відмовилися допомагати. Стражники у міських воріт продали його за пляшку вина старому, який впроголодь тримав хлопчика в підвальній кімнатці і тричі посилав на цілий день у дрімучий ліс, який з боку виглядав приємним гаєм, за трьома злитками білого, жовтого та червоного золота. Тричі хлопчикові допомагав Заєць, якого він звільнив з капкана, і тричі той віддавав золото прокаженому, який сидів біля міських воріт. Двічі старий до напівсмерті бив юнака, а на третій раз його з почестями зустріли в місті і назвали прекрасним Принцом. Розгублений хлопець кинувся до жебрачці-матері, яку побачив у натовпі, але вона мовчала. Він звернувся за заступництвом до прокаженого, але коли підняв очі, побачив Короля та Королеву — своїх батьків.

Коли прийшов час, Зоряний Хлопчик став королем — добрим і справедливим.