Стислий переказ, виклад змісту скорочено
Містер Джеймс Діллінгем Янг у свої 22 роки був одружений з місіс Делл, жили вони в бідній квартирі за вісім доларів на тиждень. Раніше Джім, так називала його Делла, заробляв 30 доларів на тиждень, але тепер заробляв тільки 20.
Сьогодні був Святий вечір, а завтра мало бути Різдво. Делла, поки чоловік був на роботі, порахувала, що має лише 1 долар 87 центів на подарунок для нього. Вона місяцями економила, як тільки могла, щоб відкласти ці гроші. Розуміючи, що їх надто мало, жінка заплакала. А потім вона подивилася на себе в дзеркало і розпустила своє довге волосся.
У подружжя Джеймс Діллінгем Янг було дві речі, якими вони дуже пишалися. Одна − це золотий годинник Джіма, що належав колись його батькові та дідові, друга − волосся Делли. Її волосся розсипалось нижче колін каштановими хвилями, сяючи, мов струмені водоспаду.
Делла швидко вдягнулася і пішла у місто. Вона зайшла у магазин, де продавалися найрізноманітніші вироби з волосся і там продала своє волосся. Жінка отримала 20 доларів і побігла вибирати подарунок для чоловіка. Обійшовши усі крамниці, Делла нарешті вибрала найкращий подарунок для Джіма. То був платиновий ланцюжок для його кишенькового годинника. За ланцюжок довелося заплатити 21 долар. У Делли лишилося ще 87 центів, і вона поспішила додому. З таким ланцюжком Джім у будь-якому товаристві міг дістати свій годинник, глянути, котра година, бо раніше годинник висів не на ланцюжку, а на старому шкіряному ремінці.
Вдома Делла дістала щипці для завивання і зробила собі дрібні кучері. О сьомій годині з роботи прийшов Джім і був трохи розгублений, коли побачив дружину. Делла відразу призналася, що продала волосся, щоб купити йому подарунок.
Він обняв свою Деллу і витяг з кишені свого пальта подарунок для неї. Джім сказав, що ніколи її не розлюбить, але хай вона розгорне подарунок. Делла отримала набір гребінців, якими давно любувалася на одній з бродвейських вітрин. Чудові гребінці, справжні черепахові, прикрашені по краях дрібними коштовними каменями, і саме того відтінку, що пасував би до її волосся. Гребінці коштували дорого, вона знала це, але волосся, яке вони мали прикрасити, уже не було.
Делла подала Джіму на долоні ланцюжок, але він ліг на кушетку, заклав руки під голову і всміхнувся. Чоловік сказав, що подарунки треба заховати до іншого часу. Вони занадто гарні, щоб так зразу ними користуватись. Він продав годинник, щоб купити гребінці.
Волхви, які принесли дари немовляті у яслах, були мудрі люди. Вони винайшли звичай робити різдвяні подарунки. Бо вони були мудрі, і дари їхні були мудрі. А ця історія про двох, які зовсім немудро пожертвували одне для одного найдорожчими своїми скарбами. Але з усіх, хто робив подарунки, ці двоє були наймудріші. Вони і є волхви.
