Стислий переказ, виклад змісту скорочено
Повість казка Кристин Нестлінґер “Конрад або Дитина з бляшанки” присвячена проблемі відносин дітей і дорослих. Автор намагається показати батькам, що прагнення виховати своїх нащадків “ідеальними” позбавляє дітей їхньої індивідуальності, робить їх життя нудним і нецікавим, а нерідко призводить до відчуження. Занадто самостійний, серйозний, проте “штучний” хлопчик Конрад, коли потрапив в реальне життя, не тільки сам почав вчитися жити в суспільстві, а й навчає дорослих придивлятися до дитячих проблем, розуміти мотиви їх вчинків, упорядковувати власне життя, щоб бути дітям гідним прикладом .
Пані Бартолотті відрізняється від свого оточення: носить дивний одяг, яскраво фарбується. Вона охоче замовляє речі з різних каталогів, а іноді і не пам’ятає, що і коли замовила. Тому жінка не дуже здивувалася, коли отримала посилку з консервної банки, в якій був семирічний хлопчик на ім’я Конрад. Відразу покохавши його, намагається стати йому справжньою матір’ю.
Пані Бартолотті не вміє влаштовувати свій побут, правильно розпоряджатися грошима, упорядкувати власне життя. І про дітей вона не вміє дбати, тому і питає у Конрада, як краще з ним поводитися, чим його годувати … Тільки завдяки своїй відкритості, щирості і відданості пані гідно справляється з обов’язками матері, дає “фабричному” хлопчику саме те, чого йому найбільше не вистачає — материнську любов.
Конрад, навпаки, добре підготовлений до ідеального життя. Однак ці знання мало допомагають йому адаптуватися в дитячому середовищі, а його ідеальна поведінка навіть заважає йому знайти друзів. Сусідська дівчинка Кіті (не завжди ввічлива і не завжди говорить правду) допомагає хлопчикові подолати власну запрограмовану ідеальність і стати “нормальною” дитиною. Врешті-решт Конраду вдається стати звичайною дитиною, що не робить його гіршим, а додає індивідуальності.
Коли на фабриці зрозуміли, що Конрада помилково відправили не за тією адресою і хотіли повернути назад, пані Бартолотті, Егон (аптекар, друг пані Бартолотті) і Кіті доклали зусиль, щоб він залишився. Та й сам Конрад так кардинально змінився, що люди в блакитному вбранні навіть відмовилися забирати його на свою “ідеальну” фабрику.
Психологічна і одночасно казкова повість “Конрад або Дитина з бляшанки” К. Кристин Нестлінґер привертає читачів в першу чергу художністю. У творі автор використовує елементи чарівності (штучно створена дитина, живильна вода), наповнюючи їх сучасним соціальним змістом. Письменниця так пояснює, особливість своїх творів: “У моїх книжках дуже багато казкових елементів, тому я із задоволенням фантазую. Спираючись на ці казкові елементи, я досягаю більшого усвідомлення дітьми справжнього, реального життя”.
Автор вміло поєднує фантастику з актуальною проблематикою так, що читачі мимоволі вірять в реальність казкових подій. Персонажі повісті живуть не в закритому літературному світі, а ніби поруч з нами. В їх образах і вчинках читач часто бачить самого себе. Пригоди фантастичних персонажів в реальному житті допомагають читачеві по-новому осмислити поняття добра і зла, ненависті і любові, милосердя і байдужості, спонукають до роздумів про вибір життєвої позиції і моральних цінностей.
Письменниця майстерно вплітає в текст роздуми про взаємини дітей і дорослих, дошукується до їх сутності. Повість вчить не відступати перед труднощами і вірити у власні сили. Сміх в творі допомагає подолати персонажам (і читачам теж) невпевненість в собі і страх перед важкими життєвими ситуаціями, зрозуміти, що є справжнім ідеалом, а що сфабрикованими.
