Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Прометей, прикутий до скелі, скаржиться на невдячність та свавілля новітніх божеств і пригадує, як він допоміг людям. Він наділив їх розумом, навчив ремісництву. “Не знали ні теслярства, ні підсонячних домів з цегли, а в землі селилися, мов комашня моторна, десь у темряві печер глибоких, сонцем не осяяних”. Прометей навчив смертних арифметиці, письму “і творчу дав їм пам’ять”. Він показав, як уярмити тварин, щоб вони допомагали у важкій роботі, як будувати кораблі. Та це ще не все! “Я їх навчив вигойні ліки змішувать, щоб цим перемагати всякі хворості”. Прометей дав людям вогонь, показав, що глибоко попід землею сховані “скарби — залізо, мідь, срібло й золото”.

Коли ж Хор радить не перейматися так справами людей, Прометей каже, що така його Доля, а її ніхто ще не зміг уникнути. Навіть Зевс. Але Прометей нікому не відкрив таємницю, коли Зевс царювати вже не буде.