Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Драма

Дійові особи

Галілео Галілей

Вірджинія, дочка Галілея

Андреа Сарті

Пані Сарті, економка Галілея, мати Андреа

Лодовіко Марсілі, багатий молодий чоловік

Пан Пруілі, куратор Падуанського університету

Сагредо, друг Галілея

Федерцоні, шліфувальник скла, помічник Галілея

Дож

Радники

Казімо де Медічі, великий герцог Флорентійський

Управляючий двором

Богослов

Філософ

Математик

Придворна дама трохи старша

Придворна дама трохи молодша

Лакей великого герцога

Дві монахині

Два солдата

Стара жінка

Товстий прелат

Двоє вчених

Двоє монахів

Двоє астрономів

Дуже старий монах

Дуже старий кардинал

Отець Кристофер К л а в і й, астроном

Маленький монах

Кардинал-інквізитор

Кардинал Барберіні, згодом Папа Урбан VIII

Кардинал Беллармін

Два секретарі

Клірики

Дві молоді дами

Філіпо Муцій, вчений

Пан Тафоне, ректор Пізанського університету

Співець, виконавець балад

Його дружина

Ванні, виливальник

Чиновник

Високопоставлений чиновник

Дехто

Монах

Селянин

Стражник на кордоні

Писар

Чоловіки, жінки, діти

І

1609 рік. Небагатий кабінет Галілея в Падуї. Ранок. Галілей вмивається. Андреа приносить склянку молока і булочку. Хлопець передає прохання своєї матері сплатити за молоко, бо молочник скоро буде обходити їхній дім. Галілей показує Андреа модель сонячної системи Птоломея, яка втілює уявлення про нерухомість Землі. Проте Галілей впевнений, що нічого нерухомого немає ні у Всесвіті, ні в свідомості людей, що починають піддавати сумніву старі істини, перевірити які Можна за допомогою науки. Переміщуючи по кімнаті стілець, на якому сидить Андреа, Галілей показує, як рухається Земля відносно Сонця. Заходить пані Сарті, вона просить не забивати голову її сина дурницями, бо до неї прийдуть священики скаржитися, що він несе єресь. Пані Сарті сповіщає про прихід багатого молодого чоловіка, що бажає брати уроки у Галілея, і просить вченого не відмовлятися від учня, бо інакше їм не буде з чого жити. Входить Лодовіко Марсілі. Він з багатої родини, мати послала його подивитися світ, у Голландії він почув про Галілея. Виконуючи бажання матері, яка вважає, що наука йому не завадить, Лодовіко приїхав навчатися до Галілея, хоча, щиро кажучи, його цікавлять більше коні, ніж наука. Далі Лодовіко розповідає про дивовижну трубу з двома лінзами, яку він бачив у Голландії. Галілей одразу збагнув принцип її будови і накидав креслення. Галілей хотів було відмовитися займатися з цим учнем, але, помітивши пані Сарті, яка увійшла до кімнати, призначає урок на вівторок. Входить куратор університету. Галілей позичив в нього грошей і посилає Андреа до оптика. Куратор говорить, що прийшов з приводу клопотання Галілея про підвищення його платні до тисячі скудо. На жаль, він не може підтримати його перед університетською радою, бо математика не дає доходу університету. Галілей скаржиться, що він не може жити на п’ятсот скудо, що весь свій час, який би міг присвятити науковим 52 дослідженням, він змушений витрачати на платні уроки. Куратор нагадує, що республіка, яка платить менше деяких князів, забезпечує свободу досліджень, що у них, на відміну від інших міст, не панує інквізиція. Галілео заперечує, що мало користі від свободи науки, якщо він не має часу, щоб нею скористатися, і пропонує кураторові заплатити йому за дослідження про закони падіння. Куратор відповів, що цей визначний закон здобуває університету славу, а не гроші, і пропонує Галілею зробити щось таке, що б мало прикладне значення. Галілей дивиться на креслення підзорної труби і говорить, що, можливо, він незабаром винайде щось подібне. Куратор сказав, що це був би гарний вихід і, назвавши Галілея великою людиною, залишив його. Через деякий час з’являється Андреа, приносить лінзи. Галілей просить хлопця не розповідати нікому про вчення Коперника і пропонує подивитися крізь лінзи у вікно. Андреа вражений тим, що всі далекі предмети стали такими близькими, що він може прочитати навіть напис на церковному дзвоні.

II

У Великому арсеналі в гавані Венеції зібралися радники на чолі з дожем, друг Галілея Сагредо, дочка Галілея Вірджинія, яка тримає на оксамитовій подушці підзорну трубу. Галілей, стоячи на помості, виголошує промову, в якій запевняє, що завжди намагався дати користь Республіці Венеції, і як доказ цього пропонує новий прилад — підзорну трубу, або телескоп, виготовлений у славнозвісному арсеналі на основі найвищих наукових і християнських принципів, плід його сімнадцятирічної роботи. Галілей під оплески спускається з помосту, стає поруч з Сагредо, якому тихо говорить, що це марне витрачання часу, на що той, також тихо, заперечує, що завдяки цьому він зможе заплатити різникові. На поміст підіймається куратор і говорить про величезне значення цього приладу у військовій справі. Вірджинія під музику передає кураторові трубу, яку потім встановлюють на штативі. Дож та радники дивляться в трубу. Вони в захопленні від того, що можуть роздивитися, чим обідають у далекому човні та як умиваються дами на даху свого будинка. Галілей в цей час розповідає Сагредо, що він учора дивився крізь телескоп на місяць і побачив, що той світиться, не випромінюючи світла. Він настільки захоплений цією розмовою з другом, що навіть не чує, як до нього звертаються радники. Зніяковілому Лодовіко вчений говорить, що він вдосконалив голландський винахід. На що Лодовіко відповідає, що помітив це: Галілей зробив футляр червоним, а в Голландії був зелений. Підходить дож, він вітає Галілея з новим винаходом, за який йому виплатять п’ятсот скудо.

ІІІ

10 січня 1610 p. Кабінет Галілея в Падуї. Ніч. Галілей і Сагредо в теплих плащах стоять перед телескопом. Вони дивляться на Місяць і бачать, що Місяць світиться нерівно, на ньому, як на Землі, є гори і долини. Галілей запевняє, що Місяць і Земля — зірки, які відбивають світло Сонця. Але це суперечить надбанням астрономії за дві тисячі років — заперечує Сагредо і нагадує про долю Джордано Бруно, якого за подібні твердження спалили на вогнищі. Та Галілей радісно говорить, що цього дня людство може записати у своєму літописі: неба немає. Сагредо жахається. Вбігає схвильований куратор, він говорить, що телескоп Галілея можна викинути геть, бо цієї миті в гавані вивантажують п’ятсот точнісінько таких самих підзорних труб, але зроблених у Голландії, які можна буде купити на будь-якому перехресті за декілька скудо. Марно Сагредо намагається заспокоїти куратора тим, що Галілей за допомогою цього телескопа зробив значне відкриття в зоряному світі. Марно Галілей намагався розповісти про нові можливості, які відкриває телескоп у мореплавстві, про нові зоряні карти. Розгніваний куратор, грюкнувши дверима, вибіг геть. Сагредо запитав друга, чи чув він про винахід голландців. Галілей зізнається, що чув, та його прилад набагато досконаліший, але його замучили борги, бо за лекції з математики платять менше, ніж візникові, який возить винні діжки. Він мріє про п’ять років вільного часу для своїх досліджень. Галілей показує Сагредо в телескоп зірки, що оточують Юпітер. Учора їх було чотири, а сьогодні — три, одна сховалася за Юпітер, отже, на небі немає нічого постійного, все рухається, не існує ніяких кришталевих куполів, до яких прикріплюються зірки. Галілей надзвичайно збуджений своїм відкриттям. Сагредо тремтить від страху. Він запитує, а де ж тоді Бог? Галілей відповідає, що в кожному з нас або ніде. Сагредо кричить, що так сказав той, кого спалили майже десять років тому. Галілей заперечив, що цього б не сталося, якби у Джордано Бруно були докази, які тепер за допомогою телескопа можна знайти. Галілей висловлює свою віру в людину, могутність її розуму. Коли заходить Вірджинія, Галілей повідомляє їй про можливість переїзду до Флоренції, якщо великий герцог захоче взяти його на посаду придворного математика. Сагредо відмовляє друга від такого кроку: у Флоренції дуже сильна позиція церкви. Та Галілей не хоче прислухатися до його поради.

IV

Дім Галілея у Флоренції. Пані Сарті готує кабінет Галілея до приходу гостей і говорить сама до себе, що з того часу, як вони живуть у Флоренції, нема кінця підлабузництву, все місто проходить перед трубою, а їй доводиться потім Мити підлогу. І сьогоднішній огляд навряд чи дасть щось добре, завтра вона знову не посміє підвести очей на молочника. Чути стукіт у двері, заходять гості: великий герцог Флоренції Казімо Медичі, управитель двору, дві придворні дами. Галілей ще в університеті. Казімо іде у кабінет Галілея, де займається Андреа. Казімо дивиться на телескоп, але Андреа забороняє навіть торкатися його. Згодом між хлопчиками виникає сварка: юний герцог не розуміє, навіщо Андреа дві моделі Всесвіту. В цей час приходить Галілей з університетськими професорами. Галілей шанобливо вітає Казімо і запрошує всіх подивитися у телескоп на відкриті ним зірки, супутники Юпітера, які він назвав на честь герцога Казімо де Медичі. Та філософ розпочинає дискусію на тему: чи можуть взагалі існувати такі зірки. Галілей марно вмовляв професорів, які весь час посилалися на авторитет Арістотеля, довіритися власним очам і переконатися, що ці зірки є. Ніхто з гостей не підійшов до телескопа. Управитель двору робить знак, і великий герцог розкланюється, придворні поспішають вийти. Управитель двору запевняє, що неодмінно запитають думку Кристофера Клавія, головного астронома папської колегії у Римі, про це відкриття.

V

А

У місті спалахнула епідемія чуми. Галілей наказує пані Сарті разом з дітьми покинути місто. Сам же він залишається, бо його тримісячні записи можна буде викинути, якщо він не продовжить свої спостереження ще дві-три ночі. А чума тепер скрізь. Посадивши дітей у карету, прислану великим герцогом для Галілея, пані Сарті повертається в дім: хтось має готувати їжу вченому.

Б

Галілей виходить з дому на вулицю, він не знає, куди поділася його економка, запитує про це у чоловіка, який носив у дім хліб. Напроти відчиняється вікно, звідки висовується жінка і кричить, що в домі Галілея чума, що його економка хвора і через це пішла на заражену вулицю, аби врятувати життя і спокій Галілею. Солдати натягують мотузку поперек вулиці. Біля мотузки несподівано з’являється Андреа. Він втік дорогою, вранці стукав у двері, але йому не відчинили, люди сказали, що його мати в монастирі, він пішов туди, але його не пустили до матері, бо вона дуже хвора.