Стислий переказ, виклад змісту скорочено

ПІВТОРИ ПАРТІЇ

16-тирічна Буба (дівчину звати Агнешка, але ніхто не використовує цього імені) разом з сім’єю живе у Польщі в просторому помешканні на третьому поверсі багатоповерхівки на вулиці Звіринецькій. Буба не раз замислювалася, чи хтось у сім’ї знає, як її звуть насправді. Дівчина не любила свого прізвища, бо почувши його, люди завжди питали про маму або тата. Мама Марися була відомою письменницею, а тато Павел був ведучим на телебаченні. Буба відчувала, що від неї теж чогось очікують.

Якось Буба поверталася з ліцею, мріючи, як її зустрінуть вдома і розпитуватимуть про справи. Вона знала, що окрім їхньої хатньої робітниці пані Бартошової ніхто її ні про що не запитає.

Вдома мама збиралася на зустріч з читачами і виглядала чудово. Вона тільки сьогодні згадала, що вчора у Буби був день народження, і запитала, чому вона не нагадала. “Бо вас не було”, – відповіла дочка. “Справді. Нас учора не було. Але дідусь був…” Буба нагадала, що в дідуся Генрика хвороба Альцгеймера, і він навіть про власний день народження не пам’ятає. Тут зайшов дідусь і сказав, що усе добре пам’ятає, навіть про день народження дочки Марисі.

У квартиру завітало подружжя Маньчаків, і мама згадала, що запросила їх пограти у бридж. Вона не могла відмінити зустріч, тому пані Віолетта і пан Вальдек згодилися зіграти з дідусем і Бубою. Маньчаки зазвичай вигравали, а сьогодні не могли завершити гру, бо подзвонила сусідка пані Коропова і вимагала, щоб Маньчаки забрали свою машину, якою перегородили дорогу.

Коли Буба полегшено зачинила двері за Маньчаками, зателефонував батько. Дідусь кинувся жалітися йому, що Буба жахливо грала, а це свідчить про те, що дитина занедбана.

ЗАПЕКЛИЙ АТЕЇСТ ПОЧИНАЄ ДІЯТИ

Мама, яку Буба рідко зустрічала вдома, готувалася до зустрічі з ксьондзом Кореком. Додому саме прийшов батько, запеклий атеїст, і намагався коментувати її філософські погляди, зокрема ті, що стосувалися релігії. З кухні визирнула Бартошова й покликала їсти рибу.

Дідусь був незадоволений, бо знову була риба. Він тихенько сказав, що не любить Бартошової, і колись вона доведе його до смерті. Бартошова бачила, що дідусь її не долюблює, тому розповіла, що він знову був в “Спортлото” і програв усю пенсію. Павел вирішив не казати Марисі про це, адже в той день було його чергування.

Коли батько і Буба лишилися самі, він спитав, як її справи. Кожну розмову він починав однаково. Питання було загальним і аж ніяк не заохочувало Бубу до звірянь. Що їй було відповісти? Що не все гаразд? Що батько вже тричі переносить їхню поїздку на Віслу? Що вчитель англійської по-англійськи кепкує лише з Буби, і що вона по-англійському йде з уроку? Що Адась, той самий, з яким Буба знайома з дитсадочка і якого любить, почав зустрічатися з Йолькою? Зате батько похвалився, що стане ведучим нової програми “Повір мені”, у якій відбуватимуться зустрічі перед камерою людей, котрі перестали вірити одне одному. Буба сказала, що будь-яке “ридання на екрані” просто огидне.

ГІЛКА НА ГРУДЯХ

У своїй кімнаті Буба чула, як батьки сваряться через пізнє мамине повернення. Буба уже хотіла слухати музику в навушниках, коли до неї зайшов дідусь. Він вважав, що сварка затягнеться на тиждень, а Буба нагадала, що батьки завтра підуть разом до театру й помиряться. Бартошова попросила дідуся і Бубу піти в магазин, бо прийдуть гості і треба приготувати шведський стіл. Вона дала список, гроші і наказала пильнувати дідуся, щоб не зник, як останнього разу.

Прогулянка засніженими вулицями між магазинами належала до дідусевих улюблених занять. Роздивляючись вітрини, він тішився, як дитина. Особливо полюбляв спортивні магазини й крамниці іграшок. Найдужче дідусь цінував відділ алкогольних напоїв. Продавчині добре його знали. Вони розуміли, що він нічого не купить, але старенький дуже цікаво розповідав про довоєнні горілки.

Цього разу дідусь теж довго говорив, а Буба дуже кудись поспішала. Дідусь не розпитував куди, він взяв усі торби, дав грошей на таксі і пообіцяв не йти у “Спортлото”.

* * *

Коли Буба повернулася додому, у вітальні були гості. Батьки уже помирилися і виглядали закоханими. Буба з дідусем підглянули, що до батьків прийшли телеведуча, її чоловік, якийсь негр і двоє зовсім нових людей.

Згодом онука і дідусь грали в карти і Буба розповіла, що їздила до ліцею, де збиралися усі харцери (польські скаути). Але Йолька прибула раніше і вже сиділа з Адасем, який є провідником харцерів і засновником загону. Для дідуся було цікаво дізнатися, що хлопець – син пані Куницької, яка продає квиточки у “Спортлото”. Дідусь здогадався, що внучка закохалася, і сказав, що любить Бубу більше, ніж Марисю і Бубину старшу сестру Ольку.

* * *

Снідала сім’я Буби в радісній атмосфері. Дідусь скористався цим моментом і випрохав собі похід на футбольний матч, пообіцявши, що коли йому куплять пляшку бренді, він не цупитиме алкоголь з домашнього бару. Буба розповіла, що через два дні будуть батьківські збори. Батько не міг піти, бо мав їхати у Гданськ, а от мама пообіцяла піти, тільки спитала, в якому класі Буба. Дівчина була вражена таким невіглаством батьків щодо цілком очевидних речей. Мама виправила, що знає, котрий клас, тільки не знає букви. “До першого “А”. Я ж вам казала…”, – відповіла Буба.

Тільки мама сказала, що давно не було Маньчаків, як вони подзвонили у двері. Гості сказали, що не голодні, але накинулися на млинці, а потім вирішили зостатися й на обід, бо Бартошова готувала чудовий м’ясний рулет з яблуками. Маньчакова завжди вдягалася доволі дивно, а сьогодні мала ще й брошку у вигляді гілки і говорила, що це мотив лісу. З цієї прикраси кепкував дідусь.

ХЛІБ НЕ НАДТО НАСУЩНИЙ

Мати повернулася з батьківських зборів знервована, бліда й сердита. Буба перелякано дивилася на маму і здогадувалася, що вона дізналася про проблеми з англійською. Та мама чомусь заплакала, а потім сказала, що Буба не ходить до жодного ліцею, та ще й брехуха, бо ніхто з учителів Буби й на очі не бачив! Виявилося, що мама ходила не в той ліцей.

* * *

Після обіду мама писала книгу і ніяк не могла придумати, що жінка повинна сказати закоханому чоловікові в певній, так би мовити, інтимній ситуації. Мама звернулася по допомогу до Буби, яка запропонувала спробувати обійтися без слів, використавши опис почуттів.

Нарешті Буба наважилася подзвонити до Адася. Вона збрехала, що не встигла ще купити підручник з фізики, і запропонувала хлопцеві прийти і вчитися разом. Після розмови Буба заховала свій підручник на кухні у хлібниці, приготувала сік і вилила на голову трохи маминих парфумів.

Батьки були здивовані, коли в кімнату дочки зайшов височенний хлопець. Лише дідусь знав, що то “малий Адась Куницький з Бубиного дитсадочка”. Мати блискавично прийняла рішення занести у кімнату дочки бутерброди і чай, але з нею мали піти батько з дідусем, щоб Буба не подумала, що лише мама їй не довіряє. Коли мама шукала хліб, то знайшла підручник з фізики, яку дочка з Адасем саме вчили. Батьки вирішили нести бутерброди, а дідусь – книжку.

* * *

Буба попросила Адася залишитися ще, але він уже домовився з Йолькою. Хлопець сказав, що зайде післязавтра, бо Йолька їде на якісь курси для модельок, і він буде вільний цілий день.

Раптом у дверях стала вся родина. Мати тримала чай, батько – таріль з бутербродами, а за його спиною дідусь вимахував підручником з фізики і говорив, що вони знайшли його в хлібниці. Адась сказав, що йому треба йти і добре, що Буба має все-таки цей підручник, тож він свій забере.

Хлопець пішов, а Буба голосно плакала.

НА ЗАХИСТІ ШЕДЕВРУ

Пані Віолетта і пан Вальдек заїхали в гості після катання на лижах. Маньчаки виглядали, як із хреста зняті. Маньчак хвалився, що його дружина народилася з лижами на ногах, а от у нього сьогодні був дебют. Дідусь кепкував з них.

Увечері батьки побачили, що Маньчаки з’їли усі голубці. Батько був злий, але мама сказала, що один раз можна з’їсти і яєшню. Дідусь повідомив, що Маньчаки забрали і яйця, бо хотіли спекти пончики й запросити маму з татом на дегустацію. Мати вмовила батька, і вони пішли до Маньчаків. Буба знала, що Маньчаки ці яйця позичили для яєчні і нікого не запрошували, але дід вважав, що прогулянка добре вплине на батьків.

* * *

Мати отримала погану рецензію на книжку і сильно засмутилася. Буба намагалася заспокоїти її і пообіцяла, що прочитає усі її книжки. Дочка брехала, що жінка м’ясника, дорвавшись до “Блакитного птаха”, читала до ранку, і чоловік відібрав у неї книжку, бо вона вдома нічого не робила. Буба говорила, що дівчата з її класу теж читають мамині книжки, на уроках. Раптом з дідусевої кімнати долинув голос. Дідусь читав уривок з “Службової сонати”. Потім він прийшов до дочки і внучки і сказав, що два дні тому прочитав “Посланця пекла”, а сьогодні дозволив собі взяти наступну книжку, і вона чудова.

Мати недовірливо приглядалася до Буби й дідуся, але не побачила на їхніх обличчях нічого підозрілого. Вона вирішила ще попрацювати над “Машиною кохання”. Обличчя її поволі проясніло. Мати не зауважила потиску двох рук. Меншої, дівочої, і великої, старечої.

ЧАС НА СЦЕНУ

Буба вмовляла дідуся дивитися прем’єру батькової передачі. Матері не було вдома, бо пішла на зустріч із перекладачем. Дідусь жартував, що батьки стали кар’єристами, і він не хотів, щоб Буба пішла їхніми слідами: писати поганенькі романчики або мавпувати на екрані на очах усієї Польщі. Дід бачив онуку на міжнародних змаганнях за титул королеви бриджу.

Смакуючи розсольником Бартошової, Буба і дідусь слухали передачу. Старий намагався перекричати екзальтовану розмову усміхненого зятя з учасниками передачі. Він жартував, що краще вже дивитися якийсь бразильський серіальчик: буде не менш смішно.

Раптом у двері подзвонили. На порозі стояла Олька з маленьким сином Францішеком. Буба такі сцени вже знала: старша сестра прийшла додому, бо розлучається з Робертом. Дідусеві це не сподобалося, він зблід, і Буба перелякалася, що доведеться знову, як під час останніх Ольчиних відвідин, викликати швидку.