Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Народження і виховання Геракла

В Мікенах правив цар Електріон. У нього телебої викрали стада і вбили синів. Електріон оповістив, що віддасть свою красуню дочку Алкмену за того, хто поверне йому стада і помститься за смерть синів. Повернути стада вдалося героєві Амфітріону, який і дістав руку Алкмени. Під час весільного бенкету, в суперечці про стада, Амфітріон убив Електріона. Алкмена з чоловіком пішла на чужину з тією умовою, що він помститься за вбивство її братів. Прибувши у Фіви до царя Креонта, Амфітріон вирушив з військом проти телебоїв. Під час його відсутності Зевс прийшов до Алкмени, прибравши образ Амфітріона. Незабаром повернувся і Амфітріон. I от від Зевса та Амфітріона мали народитися в Алкмени два сини-близнята.

Зевс радів, бо знав, що його син стане великим героєм і пануватиме над своїми родичами. Дружина Зевса, Гера, гнівалася і вирішила хитрощами позбавити влади сина Алкмени. Тому Гера попросила Зевса дати клятву богів, що той, який народиться сьогодні першим у роді персеїдів, буде панувати над своїми родичами. Зевс дав клятву, а Гера прискорила народження сина у богорівної дружини персеїда Сфенела. На світ з’явився кволий і хворий син Сфенела, Еврісфей. Гера повідомила про це Зевса, і той дуже засмутився, але все-таки полегшив долю сина: він стане вільним, коли виконає дванадцять великих подвигів за дорученням Еврісфея. Також Зевс наказав своїй улюбленій дочці Афіні-Палладі допомагати синові Алкмени.

Народились в Алкмени близнята: старший – син Зевса, названий при народженні Алкідом, і молодший – син Амфітріона, названий Іфіклом. Алкід і був найбільшим героєм Греції. Його назвала пізніш віщунка Піфія Гераклом.

Гера вирішила згубити новонародженого героя ще в перші дні його життя, тож послала до колиски дві змії. Та Геракл своїми рученятами задушив цих змій. Вражений силою свого прийомного сина, Амфітріон покликав віщуна Тіресія і дізнався, що Геракл зробить багато великих подвигів, а в кінці свого життя стане безсмертним.

Амфітріон дав Гераклу добре виховання і освіту. Якось вчитель музики – Лін, ударив Геракла, роздратований тим, що він не хоче вчитися. Розгніваний Геракл убив кіфарою Ліна, не розрахувавши удар. У суді Геракл виправдався, бо кожний, кого вдарять, міг відповісти ударом на удар. Амфітріон, боячись, щоб не сталося ще чогось подібного, послав Геракла в лісистий Кіферон пасти стада.

Геракл у Фівах

Виріс у лісах Кіферону Геракл і став могутнім юнаком, який добре володів луком і списом. Ще юнаком він убив грізного кіферонського лева, зі шкури якого зробив собі плащ. З ясена Геракл зробив собі величезну палицю. Меч Гераклові подарував Гермес, лук і стріли – Аполлон, золотий панцир зробив йому Гефест, а Афіна виткала для нього одяг. Дружиною Геракла стала Мегара, яка народила йому трьох синів.

Богиня Гера якось наслала на Геракла жахливу хворобу. Він втратив розум і убив усіх своїх дітей і дітей свого брата Іфікла. Коли ж минув припадок, глибока скорбота пройняла Геракла. Очистившись від гріха, Геракл вирушив у священні Дельфи запитати бога Аполлона, що йому робити. Аполлон звелів Гераклові вирушити на батьківщину у Тірінф і дванадцять років служити Еврісфеєві.

Геракл на службі в Еврісфея

Геракл оселився у Тірінфі і став слугою кволого, боягузливого Еврісфея. Еврісфей боявся могутнього героя і передавав свої накази через свого вісника Копрея.

Немейський лев (перший подвиг)

Еврісфей доручив Гераклові вбити величезного немейського лева, породженого Тіфоном і Єхидною. Він жив біля міста Немеї і спустошував усі околиці. Геракл випустив у лева три стріли, але вони відскочили від твердої шкури. Тож герой вдарив його палицею, а потім кинувся на нього і задушив. Геракл приніс лева в жертву Зевсові і встановив на пам’ять про свій перший подвиг немейські ігри.

Лернейська гідра (другий подвиг)

Це була потвора з тілом змії і дев’ятьма головами дракона. Як і немейський лев, гідра була породжена Тіфоном і Єхидною. Жила гідра в болоті коло міста Лерни. Одна з її голів була безсмертна. Геракл вирушив у дорогу до Лерни з сином Іфікла Іолаєм. Герой наступив гідрі ногою на тулуб і притис до землі, а палицею збивав її голови. На місці кожної збитої голови виростали дві нові, а з болота виповз потворний рак і впився своїми клішнями в ногу Геракла. Іолай убив потворного рака і припікав гідрі шиї, з яких Геракл збивав своєю палицею голови. Нові голови перестали виростати, нарешті злетіла й безсмертна голова. Потворна гідра впала мертвою на землю. Геракл розтяв тіло гідри і занурив в її отруйну жовч свої стріли. З того часу рани від стріл Геракла стали невигойними.

Стімфалійські птахи (третій подвиг)

Еврісфей доручив Гераклові перебити стімфалійських птахів, які біля аркадського міста Стімфала нападали і розривали людей і тварин. Пера цих птахів були з твердої бронзи. На допомогу Гераклу прийшла Афіна-Паллада. Вона дала йому два мідні тимпани, звеліла стати на високому горбі біля того лісу, де гніздилися птахи, і вдарити в тимпани. Так і зробив Геракл. Коли птахи знялися в небо, Геракл почав стріляти в них з лука. Птахи відлетіли геть за межі Греції і ніколи не поверталися.

Керінейська лань (четвертий подвиг)

В Аркадії жила чудесна керінейська лань, послана богинею Артемідою на кару людям. Лань ця спустошувала поля. Геракл мусив живою приставити її в Мікени. Ця лань була надзвичайно гарна, роги в неї були золоті, а ноги мідні. Цілий рік переслідував Геракл лань. Лише коли поранив її стрілою в ногу, тоді вдалося впіймати. Артеміда почала сварити Геракла за рану, завдану лані. Він пояснив, що робить все з наказу Еврісфея. Артеміда простила Гераклові, а той приніс лань живою в Мікени і віддав її Еврісфею.

Еріманфський кабан і битва з кентаврами (п’ятий подвиг)

Цей кабан, що мав дивовижну силу, жив на горі Еріманф і спустошував околиці міста Псофіса. По дорозі до гори Еріманф Геракл відвідав мудрого кентавра Фола. Той влаштував бенкет і відкрив посудину з вином, яке належало усім кентаврам. Ті розсердилися і кинулись на Фола і Геракла, а той почав кидати в нападників величезні димучі головешки. Геракл загнав кентаврів аж до Малеї, ті сховалися у Гераклового друга, Хірона, наймудрішого з кентаврів. Геракл нехотячи пустив стрілу у Хірона. Рана, отруєна жовчю гідри, була невигойна. Хірон розумів, що загрожує йому тяжка смерть. Щоб не страждати від рани, він згодом добровільно зійшов у царство Аїда. У глибокому смутку Геракл покинув Хірона і скоро дійшов до Еріманфу. Там у густому лісі знайшов кабана, загнав його у глибокий сніг на вершині гори, зв’язав і відніс у Мікени.

Стайні царя Авгія (шостий подвиг)

Геракл повинен був очистити від гною скотний двір Авгія, царя Еліди, сина бога сонця Геліоса. Геракл запропонував Авгієві очистити стайні за один день, якщо той погодиться віддати йому десяту частину його стад. Авгій погодився, бо думав, що Гераклу це не вдасться. Геракл повалив з двох протилежних боків стіну, що оточувала скотний двір, і відвів у нього воду двох рік. Вода винесла весь гній, а Геракл знову склав стіни. Авгій нічого не дав Гераклу, та через кілька років, уже звільнившись від служби Еврісфеєві, Геракл напав з великим військом на Еліду, переміг Авгія і вбив його. Після перемоги він встановив олімпійські ігри, які справлялися всіма греками кожні чотири роки.

Крітський бик (сьомий подвиг)

Еврісфей доручив Гераклу привести в Мікени з острова Кріт бика, якого цареві острова Міносу послав Посейдон. Мінос повинен був принести бика в жертву Посейдонові, але йому стало шкода. Посейдон розгнівався на Міноса й наслав на бика шаленство. Геракл зловив бика і привів в Мікени, але Еврісфей пустив його на волю. Бик прибіг в Аттіку, де його вбив герой Тесей.

Коні Діомеда (восьмий подвиг)

Геракл вирушив у Фракію до царя бістонів, Діомеда, який мав незвичайної краси і сили коні, які харчувалися людським м’ясом. Геракл заволодів кіньми і повів їх на свій корабель. На березі Геракла наздогнав сам Діомед, та герой переміг його, а потім побачив, що дикі коні розірвали його улюбленця Абдера. Геракл влаштував пишний похорон, насипав високу могилу, а поряд заснував місто Абдери. Еврісфей, отримавши коней, звелів випустити їх на волю. Коні побігли в гори Лікейона і були там розтерзані дикими звірами.

Геракл в Адмета

Коли Геракл плив по коней Діомеда, то відвідав свого друга, царя Адмета. У той час в Адмета помирала дружина Алкестіда, бо колись богині долі, великі мойри, за просьбою Аполлона, визначили, що Адмет може позбутися смерті, якщо в останній час його життя хтось добровільно погодиться зійти замість нього в царство Аїда. Молода Алкестіда вирішила пожертвувати своїм життям. Син і дочка ридали, коли матір готувалася до смерті, а Адмет благав не покидати його.

Коли Алкестіда померла, було приготовано пишний похорон. Саме в цей час у місто Фер прибув Геракл. Адмед зустрів його з пошаною і приховував своє горе. У кімнаті для гостей для Геракла влаштувати багатий бенкет, але від слуги герой дізнався, що померла Алкестіда. Геракл засмутився і пішов до її гробниці. Там він почекав, поки прилетів Танат, бог смерті, і кинувся на нього. Геракл боровся з богом смерті, поки той, як викуп за звільнення, не повернув до життя Алкестіду. Адмет був щасливий, коли Геракл привів його дружину.

Пояс Іпполіти (дев’ятий подвиг)

Дев’ятим подвигом Геракла був його похід у країну амазонок за поясом цариці Іпполіти. Цей пояс подарував Іпполіті бог війни Арес. Дочка Еврісфея, Адмета, жриця богині Гери, хотіла неодмінно мати цей пояс.