Радіація — це слово, яке для більшості з нас звучить тривожно. Особливо, коли бачимо цифри на дозиметрі, але не знаємо, що вони означають. Один показує “0,18 мкЗв/год”, інший — “15 мкР/год” — і що з цим робити? Якщо коротко, радіацію вимірюють у бекерелях, грейах і зівертах, залежно від того, що саме оцінюють — активність джерела, поглинуту дозу або біологічний ефект. Ці одиниці важливі для розуміння, наскільки випромінювання є безпечним чи небезпечним для людини.
І в цій статті ми пояснимо все просто. Без формул, але з прикладами.
Навіщо взагалі вимірювати радіацію
Іонізуюче випромінювання, яке ми називаємо радіацією, невидиме, без запаху і смаку. Але його вплив на живі організми — цілком реальний. Саме тому людство придумало, як його “порахувати” — щоб розуміти, де безпечно, а де краще не затримуватись.
Радіація може виникати:
- природним чином (із ґрунту, космосу, будівельних матеріалів);
- унаслідок діяльності людини (медицина, атомна енергетика, військові технології);
- при аваріях або вибухах (як це було в Чорнобилі або Фукусімі).
Від розуміння одиниць вимірювання залежить багато: від рішень рятувальників до спокою звичайних мешканців.
Основні одиниці вимірювання радіації
Радіація — це не один параметр, і для її опису використовують кілька одиниць. Кожна — про своє: одна — про активність, інша — про кількість енергії, ще одна — про шкоду для здоров’я.
Бекерель (Бк): скільки “розпадів” на секунду
Бекерель вимірює активність джерела радіації — тобто кількість ядерних розпадів за секунду. Один Бк — це один розпад щосекунди.
У побуті ця цифра зазвичай нічого не каже, але у ядерній фізиці вона критично важлива. Наприклад, ізотопи в лікарнях або промисловості мають чітко визначену активність — щоб розрахувати дозу, яку отримає людина.
Цікаво:
- Склянка мінеральної води з високим вмістом калію — до 100 бекерелів.
- Банан — близько 15 Бк через природний ізотоп калію-40.
Грей (Гр): скільки енергії поглинуло тіло
Грей показує, скільки енергії поглинула речовина від радіації. Один грей — це один джоуль енергії, поглинутий одним кілограмом тканини.
У радіаційній медицині це одна з базових одиниць:
- Для лікування раку — потрібно від 20 до 70 Гр, розбитих на багато процедур.
- Вибух на великій атомній станції може призвести до доз у десятки грей в зоні аварії — і це смертельно.
Зіверт (Зв): наскільки це шкідливо
Це найбільш зрозуміла для нефахівця одиниця, бо вона говорить про ризики для здоров’я. Зіверт враховує і поглинену дозу, і тип випромінювання, і чутливість органів.
Для зручності часто використовують:
- мікрозіверти (мкЗв) — 1 Зв = 1 000 000 мкЗв
- мілізіверти (мЗв) — 1 Зв = 1000 мЗв
Орієнтири для розуміння:
- 0.1 мЗв — рентген зуба
- 2–3 мЗв — середня річна доза, яку ми отримуємо з природного фону
- 100 мЗв — доза, яка збільшує ризик раку
- 1 Зв — уже серйозні симптоми опромінення
- 4–5 Зв — смертельно у більшості випадків без лікування
“Ймовірно, саме зіверт — це те, що має бути в кожного в голові, коли він бачить цифри на дозиметрі. Бо це — про шкоду, а не просто про “активність”.”
Рентген: ще одна, але вже застаріла
Рентген — одиниця вимірювання експозиційної дози, якою користувались у СРСР. Сьогодні її майже не застосовують офіційно, але багато побутових дозиметрів усе ще показують мікрорентгени на годину (мкР/год).
Як співвідноситься:
- 1 мкЗв ≈ 100 мкР
- 0.2 мкЗв/год ≈ 20 мкР/год
Тобто можна перевести одне в інше, якщо є потреба.
Як розуміти показники на дозиметрі
Щоб не панікувати, варто знати, що таке норма, що — тривожний сигнал, а що — реальна загроза.
Орієнтовні рівні радіаційного фону
- до 0.3 мкЗв/год — абсолютно безпечний природний фон
- 0.3–1.0 мкЗв/год — підвищений, але не критичний
- 1.0–5.0 мкЗв/год — варто обмежити перебування в зоні
- 5.0–10.0 мкЗв/год і вище — небезпечно для здоров’я при тривалому перебуванні
- понад 100 мкЗв/год — загроза життю при кількагодинному впливі
Оцінювати варто не лише показник “на зараз”, а й накопичену дозу — скільки ви отримали за день, тиждень чи місяць.
Наприклад, після польоту на літаку можна “привезти” додому до 10 мкЗв — через космічне випромінювання. І це нормально.
Радіація у повсякденному житті — вона поруч
Можливо, несподівано, але радіація — частина нашої звичайної реальності. Вона є всюди: у ґрунті, повітрі, їжі.
Ось кілька буденних прикладів:
- Побутова плитка чи бетон можуть мати природну радіоактивність
- Політ Київ — Париж — 5–10 мкЗв через висоту
- Життя в горах — підвищений фон на 10–30%
- Банани, горіхи, квасоля — містять природний калій-40
- КТ органів грудної клітки — близько 7 мЗв за один раз
Тобто зовсім уникнути опромінення неможливо. Але й боятися кожної мікродози — не варто.
Знати, в яких одиницях вимірюється радіація, — це як мати компас у невідомій місцевості. Цифри на дозиметрі самі по собі нічого не значать, якщо не розуміти, що саме вони показують. Бекерелі скажуть, наскільки “радіоактивна” речовина. Греї — скільки енергії поглинула ваша шкіра. А зіверти — чи варто хапати тривожну валізку. Тож якщо в житті знову з’являться тривожні цифри — ви вже знатимете, що вони насправді означають.
Я копірайтерка, яка дихає словами й мислить заголовками. Перетворюю ідеї на тексти, що зачіпають, продають і запам’ятовуються. Якщо вашим словам не вистачає магії — я знаю, як її додати.