Родовий відмінок – це один із семи відмінків української мови, який вказує на належність чогось до чогось. Це дуже важливий відмінок, який використовується в різних ситуаціях і має свої правила вживання.
В родовому відмінку можна відповісти на питання “чого?” або “кого?”. Цей відмінок вказує на власника або належність чогось до когось. Наприклад, “книга дитини” – це означає, що книга належить дитині.
Щоб правильно вживати родовий відмінок, потрібно знати його закінчення для кожного роду та числа. Також варто пам’ятати особливості його вживання з прийменниками та іншими частинами мови.
Як змінюються слова в родовому відмінку
Родовий відмінок української мови вказує на належність чогось до когось або чогось. Він утворюється шляхом додавання суфіксів до слова.
У родовому відмінку іменники чоловічого роду змінюються так:
- Родовий відмінок однини утворюється за допомогою суфікса -а: стіл – стола, хлопець – хлопця.
- Родовий відмінок множини утворюється за допомогою суфікса -ів (-їв): діти – дітей, книги – книг.
У родовому відмінку іменники жіночого роду змінюються так:
- Родовий відмінок однини утворюється за допомогою суфікса -и: книга – книги, дівчина – дівчини.
- Родовий відмінок множини утворюється за допомогою суфікса -ів: книги – книг, дівчини – дівчин.
У родовому відмінку іменники середнього роду змінюються так:
- Родовий відмінок однини утворюється за допомогою суфікса -а: вікно – вікна, море – моря.
- Родовий відмінок множини утворюється за допомогою суфікса -ів: вікна – вікон, моря – морів.
Схема утворення родового відмінка
Родовий відмінок утворюється за допомогою закінчення -а (-я) у множинному числі та -у (-ю) у однині. Він вказує на приналежність чого-небудь до кого-небудь або чого-небудь.
Наприклад:
дім (чий?) – дому (дім кого?)
книга (чий?) – книги (книга кого?)
У реченні родовий відмінок може вказувати на власника, походження, матеріал або відношення між предметами.
