Історична, етимологічна та біогеографічна розвідки щодо українських назв ссавців роду Spermophilus (Mammalia)
The paper presents the results of investigation of distribution of common names of mammals belonging to the genus Spermophilus in space and time, among which the name “ховрах” [khovrakh] is the sole name of the species in the current Ukrainian nomenclature. However, in fact, the name “сусел” [susel] and other derived variants with the root “sus-” are used in all adjacent Slavonic languages (Polish, Belarusian, Slovak, and Russian). The modern vernacular name of the genus Spermophilus-“ховрах” [khovrakh]-is etymologically different and unique compared to vernacular names of Spermophilus in other Slavonic languages. The ancient Ukrainian name of these animals used in chronicles was “сусол” [susol], and later “сусел” [susel] and “суслик” [suslik]. In the 19th century, names from the two designated by us etymological groups “суслик” [suslik] and “ховрах” [khovrakh] were used simultaneously (those from the latter group often without the first consonant “г” [h] or “х” [kh]). The use of names in the 19th century had a more or less clear geographic split: “ховрах” [khovrakh] in Left-Bank Ukraine and “суслик” [suslik] in Right-Bank Ukraine and the Crimea. Later, the animals almost disappeared in the west and the north of the country, so did the names of the etymological group “суслик” [suslik] along with several dozens of variants of the current name “ховрах” [khovrakh], including “оврашок” [ovrashok] and “ховрашок” [khovrashok], the latter being widely used in the early 20th century. A review of several hypotheses (including those proposed by the authors) regarding the origin of the names of the groups “суслик” [suslik] and “ховрах” [khovrakh] are given, among which we support the diminutive of the current name (i.e., “ховрашок” [khovrashok] and its variants) as primary. Cherkasy and Poltava regions should be considered the areas of formation of the animals’ name with the first consonant “г” [h] or “х” [kh]. The review of the history of formation and distribution of the vernacular names allows considering our hypothesis on the successive migration of both species and their names in the space valid (names naturally followed the species). It confirms the idea proposed by the authors earlier that each name had to be formed as locally spread and only subsequently be “amplified” on a wider range due to dispersal of either species or respective practice of naming.
Related Papers
The present research is devoted to the review of mammal families of the world and to the basics of creation of Ukrainian family vernacular names. This necessity is actualized by the expansion of the range of objects that draw special attention in diversitology in connection with the development of museum expositions, education, educational literature, monitoring programs of alien species and their invasions and expansions, etc. The specifics of formation of typified and unified names for families in the Ukrainian language and the clarity of Ukrainian vernacular names according to the scientific names of corresponding taxa of mammals of the world fauna are considered. All such features are reviewed regarding to the whole set of the modern mammal fauna, including family names initially offered to extinct groups and families in which typical genera are extinct. The basis for the study of the mammal taxonomy was the review of the “Mammal Species of the World” (2005, edited by D. Wilson and D. Reeder) with a number of reconsidered details from other authors, including T. Vaughan with colleagues (2011), S. Kisia (2016), and R. Novak (2018). A list of 16 additions is presented regarding the names of families (one more addition deals with order range) both accepted or (rarely) rejected after the publication of mentioned review of 2005. The generalization of data on typical morphemes in taxonomic names of different ranks and recommendations regarding the formation of vernacular names are made. Similarly to the accepted provisions of the ICZN (International Code of Zoological Nomenclature) concerning scientific names of families presented in Latin or Latinized forms from other languages, the basis for the family name is the name of the type genus of family formatted by the word-forming suffixes “-ov/-ev” in the form of “-ovi” or ” evi” (for example, the name “vyvirkovi” for the family Sciuridae with the type genus Sciurus, the “inievi” for the Iniidae family with the type genus Inia). Formants “-achi”, “-yni” and others (for example, “myshachi”, “myshyni”) are rejected as unproductive for the formation of group names. A list of mammal families of the world (totally 160) and their type genera and type species is arranged. New names are proposed for taxa, which did not have Ukrainian equivalents to valid scientific names (totally 33). The etymology of scientific and vernacular names for type genera of mammal families of the world is collected. —— Дослідження присвячено огляду родин ссавців сучасної фауни світу та засадам формування українських вернакулярних назв родин. Така потреба актуалізується розширеннями обшару об’єктів спеціальної уваги в диверситології у зв’язку з розвитком музейних експозицій, просвіти, навчальної літератури, програм з моніторингу чужорідних видів, їхніх інвазій та експансій тощо. Розглянуто особливості формування типіфікованих та уніфікованих назв родин в українській мові й однозначність у відповідності українських вернакулярних назв до наукових назв відповідних таксонів родинного рівня ссавців світової фауни. Усі такі особливості розглянуто щодо всього обсягу сучасної теріофауни світу, включно з назвами родин, запропонованих первинно до вимерлих груп і родин, у яких типові роди є вимерлими. Основою прийнятої в цьому дослідженні таксономії ссавців є огляд «Види ссавців світу» 2005 року (за ред. Д. Вільсона й Д. Рідера) з низкою деталізацій за оглядами інших авторів, зокрема праць Т. Вогана з колегами (2011 р.), С. Кісії (2016 р.) та Р. Новака (2018 р.). Подано перелік із 16 доповнень, які стосуються родин (крім того, одне стосується рядів), визнаних чи, рідше, знівельованих після публікації згаданого огляду 2005 року. Зроблено узагальнення даних щодо типових морфем у назвах таксонів різних рангів і складено рекомендації щодо формування вернакулярних назв. Аналогічно до прийнятих положень МКЗН (Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури) стосовно наукових назв родин, основою родинної назви українською мовою є назва типового роду родини, ф
орматована словотворчими суфіксами «-ов» або «-ев/-єв» у формі «-ові» або «-еві/-єві» (наприклад, назва «вивіркові» для родини Sciuridae з типовим родом Sciurus, назва «інієві» для родини Iniidae з типовим родом Inia). Форманти «-ачі», «-ині» та ін. (наприклад, «мишачі», «мишині») відкинуто як непродуктивні для формування назв груп. Впорядковано перелік родин ссавців світу (загалом їх 160) та їхніх типових родів і типових видів. Запропоновано нові назви для таксонів, які не мали українських відповідників до валідних наукових назв (таких 33). Зібрано етимологію наукових і вернакулярних назв для типових родів родин світової теріофауни.
Close non-murid rodent species in the fauna of Ukraine: differences, biogeography, and ecomorpho-logy.-I. Zagorodniuk.-Results of taxonomic revisions, analysis of identification criteria, spatial and eco-morphological differentiation of close pairs of species are summed up. Increased taxonomic heterogeneity is characteristic for 4 superspecies: Spermophilus suslicus s. l. (2 species), Sicista subtilis s. l. (2 species), Sicista betulina s. l. (2 species), and Spalax zemni s. l. (2 species). Unlike other groups of small mammals (in particular , bats and rodents of the superfamily Muridae s. lato, seu Muroidei), all these superspecies complexes are represented by allospecies. Accordingly, the differences between them by eco-morphological characters are minimal or absent. It was revealed that sympatry in each group is possible only with species from adjacent taxa of the same ecomorphological groups, in particular, susliks with marmots, forest birch-mice with steppe birch-mice, and mole rats with mole voles. In all these allospecies complexes, all species are related to the forest-steppe or steppe faunal complexes (except for the northern forest birch-mice from the superspecies Sicista betulina s. l.), as well as their spatial differentiation is based on the principal inter-river spaces, and the boundaries of their ranges are large watercourses. One of the key factors of spatial segregation is the delimitation by large rivers, first of all the Dnipro, Dnister, Tyligul, Molochna, and Donets. Cases of sympathy, even marginal, have not been revealed, but the analysis of ancient literature and collections show signs of recent expansion of species. In particular, signs of the expansion of Spermophilus odessanus to the west were detected; probably the same applies to Sicista loriger and Spalax zemni. The key biogeographic coordinate of the whole complex of “small” species of non-Muroidei rodents is the Lower Dnipro, in particular the triangle between the Lower Dni-pro, the Black Sea, and the Molochna river. Guilds in all these groups are as simple as possible (practically mono-species), and in addition, three of four of these groups are presented by hibernating animals (fourth group is underground rodents). Unlike other groups of mammalian siblings, all analyzed species do not show any tendency to synanthropy and are in need of special conservation measures. K e y w o r d s : rodents, non-Muroidei, taxonomy, distribution, differences, ecomorphology.
The Ukrainian Zoological Journaland its successors in the light of the past of zoology in Ukraine. — I. Zagorodniuk, V. Parkhomenko.— The history of the “Ukrainian Zoological Journal” (UZJ) on the back ground of the formation and further development of academic science in Ukraine has been discovered and described. UZJ was the first in Ukraine’s history specialized zoological journal. It was established in 1921 by the Ukrainian Scientific Society (USS). The editor and compiler of UZJ was Nikolay Charlemagne, while among the authors were such scientists recognized in those times and subsequently as Georgiy Vysotsky, Theodosius Dobrzhansky, Serhiy Panochini, Nikolay Charlemagne, Georgiy Artobolevsky, Leonid Portenko, Matviy Shcherbyna, and others. Due to organizational and financial difficulties, the journal could not be published regularly. Volume 2 was issued only after a two years break in 1923, under the auspices of the All Ukrainian Academy of Sciences (“Number 2”), and it was the journal’s last volume too. It was substituted by departmental publications (mainly annual) of zoological institutes of the Academy of Sciences, in particular the “Journal of the BioZoological Cycle,” “Collection of Works of the Zoological Museum,” and “Proceed ings of the Institute of Zoology.” In the mid1960s, these editions were also replaced by interdepartmental editions: initially it was a series of collections “Problems of Zoology,” and later — the “Herald of Zoology” (currently known as “Vestnik zoologii”) publishing 6 issues a year. All of the transitions of the dominant positions of different types of editions are discussed in detail. Ke y wor d s : Ukrainian Zoological Journal, Ukrainian Scientific Society, AllUkrainian Academy of Sciences, zoological publications
Geo&Bio, volume 19 (2020) ***** Theoretical and material species and the concept of speciesness (about the reality of species, types of species and their diversity). – I. Zagorodniuk. – A consistent system of transitions between the concepts of species as ideas and species as forms of differentiation of living things is considered, in the form of subsequent steps from the primary nominalistic to the modern understanding of species as a level of separateness and differentiation of living things. The scheme includes 24 gradual steps in the development of knowledge, divided into several blocks. The first of them is the section “21 steps to understanding the species-from the species-idea to the species-individual”, which includes three groups of 7 positions: the first seven positions analyse the species as an idea and as a phenomenon, the next seven-situations of the cycle “species-semi-species-non-species”, and the next seven present ways to restructure knowledge (3) and the content of a new synthesis (4). The second part includes three final sections important for the new synthesis: “Keys to understanding: types of species?”, “Keys to understanding: autonomous reproductive systems”, and “Towards a new paradigm”. To explain the system of transitions between the species as a name and morphological species, the concept of eidological hexagon is proposed, which reflects the links between all components of the nominalistic and typological concepts of the species. It is shown that species as concepts and as units of description of biotic diversity should be recognised as two different modi of evolutionary development of populations-in relation to phylogenetics as a level of evolutionary separateness, and in relation to biotic communities as a level of ecological separateness. At the heart of the new idea, it is proposed to consider the evolution of phyla in the composition of communities as another plane relative to the phylogenetic (and morphogenetic) component of the evolutionary process, as the evolution of states of speciesness. “Types of species” are recognised as a normal state of diversity of living things, and in the process of development of taxa and communities (eventually, phyla and ecosystems), the living matter at different phases and in different conditions of its existence can pass through different states of speciesness. The latter allows us to talk about the evolution of species as states of differentiation of living things, along with the “normal” phyletic evolution, which is manifested in changes in morphology, genetics, and biogeography of populations. The idea of polyspecies can be seen as a new step in the development o
f the idea of pluralism of species concepts, the essence of which is to recognise the diversity of species in different groups, different contexts, and different situations. However, the idea of “types of species” is related not so much to concepts as to the real diversity of speciesness. ***** Види-ідеї, матеріальні види та концепт видовості (про реальність виду, типи видів та їх різноманіття). — І. Загороднюк. — Розглянуто послідовну систему переходів між концептами видів як ідей та видів як форм диференціації живого, у формі послідовних кроків від первинного номіналістичного до сучасного розуміння виду як рівня окремішності і диференціації живого. Схема включає 24 послідовні сходинки у розвитку знання, розділені на кілька блоків. Перший з них — розділ «21 крок до розуміння виду — від виду-ідеї до виду-окремішності», який включає три групи з 7 позицій: перші сім позицій аналізують вид як ідею та як феномен, наступні сім — ситуації циклу «вид-недовид-невид», подальші сім — шляхи до перебудови знань (3) та зміст нового синтезу (4). Друга частина включає три підсумкові розділи, важливі для нового синтезу, — «Ключі до розуміння: види видів?», «Ключі до розуміння: автономні репродуктивні системи», «На шляху до нової парадигми». Для пояснення системи переходів між видом-назвою та морфовидом сформовано поняття ейдологічного гексагону, який відображає зв’язки між всіма складовими номіналістичної та типологічної концепцій виду. Показано, що види як концепти та як одиниці опису біотичного різноманіття мають бути визнані як два рі-зні модуси еволюційного розвитку популяцій — в площині філогенетики як рівень еволюційної окремішності, в площині біотичних угруповань як рівень екологічної окремішності. В основі нової ідеї пропонується розглядати еволюцію філумів у складі угруповань як ще одну площину відносно філогенетичної (та морфогенетичної) складової еволюційного процесу, власне як еволюцію станів видовості. «Типи видів» визнаються як нормальний стан різноманіття живого, а в процесі розвитку таксонів та угруповань (врешті й філумів та екосистем) жива матерія на різних фазах і в різних умовах свого існування може проходити через різні стани видово-сті. Останнє дозволяє говорити про еволюцію видів як станів диференціації живого, нарівні з «нормальною» філетичною еволюцією, що проявляється в змінах морфології, генетики та біогеографії популяцій. Ідея полівидовості може розглядатися як новий крок у розвитку ідеї плюралізму концепцій виду, суть якої полягає у визнанні різності видів у різних групах, різних контекстах та різних ситуаціях. Проте ідея «типів видів» пов’язана не стільки з концепціями, скільки з реальним різноманіттям проявів видовості.
Taxonomy and nomenclature of mammals of Ukraine. Totals of taxonomic revision of mammals known for the last two decades in Ukraine are summarized. Data on the records of species known in natural and transformed locations and habitats over the past three centuries is revised. The full list of taxa is composed by their main ranks: order, family, genus, and species. All the taxa are specified by authors, years of description and Ukrainian registered names, all taxonomical lists accompanied by commentary on major changes in the lists since the checklist of 1999; each species indexed according to its status (extinct, alien, phantom, etc.). Overall, fauna of Ukraine (on the basis of the data for the last three centuries) consists of: 152 species of 87 genera 35 families, inc. 22 alien species (7 domesticated), 14 extinct in historical times, and 5 phantom. Basic reconstructed list includes 127 species (without phantom and alien); the current list includes 133 species (without phantom and .
A historical, etymological, and biogeographical study of Ukrainian names of mammals of the genus Spermophilus (Mammalia)
The paper presents the results of investigation of distribution of common names of mammals belonging to the genus Spermophilus in space and time, among which the name “ховрах” [khovrakh] is the sole name of the species in the current Ukrainian nomenclature. However, in fact, the name “сусел” [susel] and other derived variants with the root “sus-” are used in all adjacent Slavonic languages (Polish, Belarusian, Slovak, and Russian). The modern vernacular name of the genus Spermophilus — “ховрах” [khovrakh] — is etymologically different and unique compared to vernacular names of Spermophilus in other Slavonic languages. The ancient Ukrainian name of these animals used in chronicles was “сусол” [susol], and later “сусел” [susel] and “суслик” [suslik]. In the 19th century, names from the two designated by us etymological groups “суслик” [suslik] and “ховрах” [khovrakh] were used simultaneously (those from the latter group often without the first consonant “г” [h] or “х” [kh]). The use o.
Related Papers
Proceedings of the Theriological School
Taxonomy and nomenclature of mammals of Ukraine. Totals of taxonomic revision of mammals known for the last two decades in Ukraine are summarized. Data on the records of species known in natural and transformed locations and habitats over the past three centuries is revised. The full list of taxa is composed by their main ranks: order, family, genus, and species. All the taxa are specified by authors, years of description and Ukrainian registered names, all taxonomical lists accompanied by commentary on major changes in the lists since the checklist of 1999; each species indexed according to its status (extinct, alien, phantom, etc.). Overall, fauna of Ukraine (on the basis of the data for the last three centuries) consists of: 152 species of 87 genera 35 families, inc. 22 alien species (7 domesticated), 14 extinct in historical times, and 5 phantom. Basic reconstructed list includes 127 species (without phantom and alien); the current list includes 133 species (without phantom and .
Problems of onomastics and using of zoonyms in Ukrainian hunting terminology have been considered. The article focuses on the using of associative and proper names
, loan names, common morphemes in names, and using of binomens in vernacular names etc. Disadvantages of using conventional names, which may affect essential undercounting of actual hunting fauna diversity. Etymology and scope of using controversial and competitive generic and species names have been researched. The changes to the official hunting species list and recommendations for vernacular species and generic names usage have been suggested. Based on the taxonomy and nomenclature review, new expanded list of hunting mammals of Ukraine has been revised and compiled.
The present research is devoted to the review of mammal families of the world and to the basics of creation of Ukrainian family vernacular names. This necessity is actualized by the expansion of the range of objects that draw special attention in diversitology in connection with the development of museum expositions, education, educational literature, monitoring programs of alien species and their invasions and expansions, etc. The specifics of formation of typified and unified names for families in the Ukrainian language and the clarity of Ukrainian vernacular names according to the scientific names of corresponding taxa of mammals of the world fauna are considered. All such features are reviewed regarding to the whole set of the modern mammal fauna, including family names initially offered to extinct groups and families in which typical genera are extinct. The basis for the study of the mammal taxonomy was the review of the “Mammal Species of the World” (2005, edited by D. Wilson and D. Reeder) with a number of reconsidered details from other authors, including T. Vaughan with colleagues (2011), S. Kisia (2016), and R. Novak (2018). A list of 16 additions is presented regarding the names of families (one more addition deals with order range) both accepted or (rarely) rejected after the publication of mentioned review of 2005. The generalization of data on typical morphemes in taxonomic names of different ranks and recommendations regarding the formation of vernacular names are made. Similarly to the accepted provisions of the ICZN (International Code of Zoological Nomenclature) concerning scientific names of families presented in Latin or Latinized forms from other languages, the basis for the family name is the name of the type genus of family formatted by the word-forming suffixes “-ov/-ev” in the form of “-ovi” or ” evi” (for example, the name “vyvirkovi” for the family Sciuridae with the type genus Sciurus, the “inievi” for the Iniidae family with the type genus Inia). Formants “-achi”, “-yni” and others (for example, “myshachi”, “myshyni”) are rejected as unproductive for the formation of group names. A list of mammal families of the world (totally 160) and their type genera and type species is arranged. New names are proposed for taxa, which did not have Ukrainian equivalents to valid scientific names (totally 33). The etymology of scientific and vernacular names for type genera of mammal families of the world is collected. —— Дослідження присвячено огляду родин ссавців сучасної фауни світу та засадам формування українських вернакулярних назв родин. Така потреба актуалізується розширеннями обшару об’єктів спеціальної уваги в диверситології у зв’язку з розвитком музейних експозицій, просвіти, навчальної літератури, програм з моніторингу чужорідних видів, їхніх інвазій та експансій тощо. Розглянуто особливості формування типіфікованих та уніфікованих назв родин в українській мові й однозначність у відповідності українських вернакулярних назв до наукових назв відповідних таксонів родинного рівня ссавців світової фауни. Усі такі особливості розглянуто щодо всього обсягу сучасної теріофауни світу, включно з назвами родин, запропонованих первинно до вимерлих груп і родин, у яких типові роди є вимерлими. Основою прийнятої в цьому дослідженні таксономії ссавців є огляд «Види ссавців світу» 2005 року (за ред. Д. Вільсона й Д. Рідера) з низкою деталізацій за оглядами інших авторів, зокрема праць Т. Вогана з колегами (2011 р.), С. Кісії (2016 р.) та Р. Новака (2018 р.). Подано перелік із 16 доповнень, які стосуються родин (крім того, одне стосується рядів), визнаних чи, рідше, знівельованих після публікації згаданого огляду 2005 року. Зроблено узагальнення даних щодо типових морфем у назвах таксонів різних рангів і складено рекомендації щодо формування вернакулярних назв. Аналогічно до прийнятих положень МКЗН (Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури) стосовно наукових назв родин, основою родинної назви українською мовою є назва типового роду родини, форматована словотворчими суфіксами «-ов» або «-ев/-єв» у формі «-ові» або «-еві/-єві» (наприклад, назва «вивіркові» для родини Sciuridae з типовим родом Sciurus, назва «інієві» для родини Iniidae з типовим родом Inia). Форманти «-ачі», «-ині» та ін. (наприклад, «мишачі», «мишині») відкинуто як непродуктивні для формування назв груп. Впорядковано перелік родин ссавців світу (загалом їх 160) та їхніх типових родів і типових видів. Запропоновано нові назви для таксонів, які не мали українських відповідників до валідних наукових назв (таких 33). Зібрано етимологію наукових і вернакулярних назв для типових родів родин світової теріофауни.
