Кремлівське НАТО? Усе, що потрібно знати про ОДКБ

Для того, щоб зрозуміти, наскільки це рішення може стати фатальним і які наслідки чекають на світову політичну арену, давайте розберемось, що взагалі таке ОДКБ.

Яку небезпеку несе цей “мирний” союз? Зараз дізнаєтесь.

ОДКБ — аналог НАТО?

Організація договору про колективну безпеку, або ж ОДКБ де-факто утворилась у 1992 році внаслідок підписання Ташкентського договору в Узбекистані. Варто зауважити, що згодом частина підписантів, серед яких були Грузія, Азербайджан та Узбекистан, покинула союз ще двадцять три роки тому. Причиною цього стала Україна.

Керівник центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповідає про причини утворення цієї організації:

Це така відповідь Росії була НАТО ще з тих часів про те, що ми хочемо створювати такі союзи на пострадянському просторі.

Чому ж Україна не опинилась серед країн-учасниць?

По-перше, ми вже мали альтернативний проект, що називався ГУАМ. Саме через нього, до речі, Грузія й покинула свого часу ОДКБ. Наприкінці ХХ століття ми вже розуміли, що нам це непотрібно.

Яка ж мета в ОДКБ?

Головні цілі країн-учасниць — зміцнювати мир, безпеку, стабільність і захищати одна одну від будь-яких загроз, а всі проблеми намагатися вирішувати «політичними засобами».

От тільки за останніх два десятиліття держави-союзниці обмежились лиш кількома спільними військовими навчаннями. Та й дипломатичними засобами Росія користуватися так і не навчилася.

Олександр Мусієнко так описав діяльність російського аналога НАТО:

Якщо подивитись, чи діяло десь ОДКБ, то вони не діяли. Окремі заяви пожвавилися після ситуації в Білорусі. І зараз другий кейс – це Казахстан.

Але навіщо Росії створювати кишенькову безпекову організацію?

Відповідь проста – це ніби спроба продемонструвати власні потуги, хоча б на пострадянському просторі.

Зайвий привід побрязкати зброєю й укотре похизуватися своєю могутністю перед усім світом.

Чому Україні варто звернути увагу на сьогоднішню діяльність ОДКБ?

Які ризики існують для всього світу через діяльність організації?

У чому полягають принципові відмінності між ОДКБ й НАТО?

Чи піде Казахстан шляхом Білорусі?

Детальніше дивіться в сюжеті

Що відомо про організацію ОДКБ, які країни в неї входять та яка основна діяльність

Військово-політичний блок ОДКБ з’явився у 2002 році. Це була трансформація створеного раніше ДКБ. Тоді до складу блоку увійшли деякі колишні республіки СРСР. На чолі організації стала Росія. Що це за структура ОДКБ, які країни в неї входять та яка діяльність — читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Що таке ОДКБ

ОДКБ — Організація Договору колективної безпеки. Спочатку був документ ДКБ, підписаний Казахстаном, Вірменією, Киргизстаном, Таджикистаном, Узбекистаном та Росією. Азербайджан підписав цей договір 24 вересня 1993 року, Білорусь — 31 грудня 1993 року, Грузія — 9 вересня 1993 року. Документ ДКБ почав діяти з 20 квітня 1994 року й був розрахований на п’ять років з можливістю продовження.

2 квітня 1999 року президенти Вірменії, Таджикистану, Казахстану, Киргизстану, Білорусі та Росії підписали протокол про подовження терміну дії договору на наступний п’ятирічний період. Проте Азербайджан, Узбекистан та Грузія відмовились від подовження договору, в тому ж році Узбекистан приєднався до ГУАМ.

14 травня 2002 року на московській сесії ДКБ було прийнято рішення про трансформацію ДКБ у повноцінну міжнародну організацію — Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ). 7 жовтня 2002 року в Кишиневі були підписані Статут та Угода про правовий статус ОДКБ. Вони були ратифіковані всіма державами-членами ОДКБ та набрали чинності з 18 вересня 2003 року.

Військовий експерт Олег Жданов пояснив, що Організація Договору про колективну безпеку – це щось на зразок російського НАТО, вона була створена Росією після розпаду Радянського Союзу, Варшавського договору, ліквідації країн соціалістичного табору. Спочатку цю організацію фінансувала тільки Росія. Робила вона це з огляду на власну вигоду.

Користь ОДКБ була сумнівна, оскільки у 2020 році Вірменія не змогла скористатися цим договором для забезпечення колективної безпеки під час війни. Не допоміг договір Таджикистану, коли Росія зняла 201 мотострілкову дивізію (базу) з таджицько-афганського кордону, і сьогодні країна має самостійно забезпечувати безпеку на цьому кордоні, домовляючись
з іншими країнами.

ОДКБ: хто входить

ОДКБ або Ташкентський договір — це Організація Договору колективної безпеки. Вона була створена у квітні 1992 року у Ташкенті. До неї увійшли шість країн:

• Вірменія;
• Казахстан;
• Білорусь;
• Киргизстан;
• Росія;
• Таджикистан.

На відміну, наприклад, від НАТО, критеріїв прийняття до ОДКБ не існує. Щоб стати членом ОДКБ, не обов’язково відповідати демократичним критеріям і мати реформовану економіку і судову систему.

До чого зобов’язує угода

Вищим органом ОДКБ є Рада колективної безпеки. Вона розглядає ключові питання й приймає рішення, спрямовані на реалізацію цілей організації, а також забезпечує координацію діяльності країн-членів. Основні зусилля ОДКБ спрямовані на співробітництво у військовій справі.

Рада міністрів іноземних справ займає важливе місце у структурі ОДКБ. Вона на своєму рівні обговорює питання у галузі зовнішньої політики. Рада міністрів оборони координує діяльність країн-членів у галузях:

• військового будівництва;
• військової політики;
• військово-технічного співробітництва.

Важливим напрямком роботи ОДКБ є військово-технічне співробітництво. У його межах передбачено пільговий режим взаємопостачання військової продукції між країнами-членами