§ 4. Листок. Будова листка. Роль листя в житті рослини. Листопад і його значення

На попередньому уроці ви дізналися про стебла рослин, їх будову та значення. Пригадайте, що таке стебло. Яке призначення стебла? У яких органах рослини відкладаються про запас поживні речовини? Як називається стебло дерева? Які бувають у рослин стебла? Чому прямостояче стебло отримало таку назву? Назвіть рослини, у яких стебла прямостоячі. Чим відрізняється витке стебло від повзучого? Які стебла в ліан?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про листок, його будову та значення в житті рослини.

Листок — це зовнішній орган рослини, бічна частина пагона. Листки бувають різних розмірів та форм. У рослин вони найчастіше пластинчасті. Розміри листків сягають від 2 міліметрів (у ряски) до 10 метрів (у пальм). У листках міститься речовина — хлорофіл. Вона й забарвлює листки у зелений колір.

Більшість листків складається з чотирьох частин: основи листка, прилистків, черешка та листкової пластинки.

Основа листка — це частина листка, якою він з’єднується зі стеблом. До основи прикріплюються інші частини листка. У деяких рослин вона має вигляд лише невеличкого горбочка в місці прикріплення листка.

Будова листка

Способи кріплення листків

Черешок — це звужена частина листка, яка спрямовує листкову пластинку до сонця. У деяких рослини черешок відсутній. Тоді листкова пластинка з’єднується із стеблом. Такий листок називають сидячим.

Прилистки — це пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка. За розмірами вони менші від листка. Мають вигляд листочків, лусочок, вусиків, колючок тощо. Прилистки нерідко швидко відмирають. Вони непомітні в розгорнутих листках. Бувають листки й без прилистків.

Листкова пластинка — це плоска частина листка. Вона відповідає за виділення кисню, поглинання вуглекислого газу рослиною та виведення з неї зайвої вологи. У різних рослин листкові пластини відрізняються одна від одної. В одних листки прості, й складаються з однієї пластинки. У інших листки складні, і мають декілька листкових пластинок зі своїми черешками. Вони кріпляться до спільного черешка й при відмиранні опадають окремо.

Листкова пластинка має жилки. Від черешка по листковій пластинці йдуть товсті жилки. Від них у боки відходять тонші. Жилки в листку розгалужуються, роблять його міцним. По жилках рухаються соки рослин з поживними речовинами.

Прилистки шипшини

Прилистки ліщини

Простий листок (липа)

Складний листок (троянда)

Листки добре вбирають світло сонця й виробляють органічні речовини, необхідні для життя рослини. В одних рослин, наприклад у герані, у зелених листках на світлі утворюється переважно крохмаль. У листках пшениці утворюється крохмаль і цукор, а в листках цибулі — лише цукор.

Листя допомагає рослині випаровувати зайву вологу. Рослина сама визначає, скільки необхідно позбутися вологи. Також вона сама регулює відкриття й закриття продихів. Продихи — це мікроскопічні отвори на нижньому боці листка. Якщо рослини ростуть у посушливих місцях, вони випаровують більше води, ніж в умовах підвищеної вологості. Так само відбувається і в суху погоду. Коли потрібно уникнути надмірної втрати води, рослина закриває продихи.

Випаровування захищає листки від перегрівання. Також воно сприяє надходженню нової кількості вологи з кореня. Таким чином підтримується постійний рух води з мінеральними речовинами по рослині.

Пристосуванням до зменшення випаровування є листопад. Листопад — це масове опадання листків на холодний або спекотний період року. У помірних зонах дерева скидають листки на зиму. Це відбувається, тому що корені не можуть подавати воду із мерзлої землі, а мороз висушує рослину. У жарких кліматичних зонах листя опадає в сухий період року.

Функції листка рослини

Запам’ятайте

Листок — зовнішній орган рослини, бічна частина пагона, яка складається з основи листка, прилистків, черешка та листкової пластинки.

Основа листка — частина листка, якою він з’єднується із стеблом і до якої прикріплюються інші його частини.

Черешок — звужена частина листка, яка спрямовує листкову пластинку до сонця.

Прилистки — пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка.

Листкова пластинка — плоска
частина листка, яка відповідає за виділення кисню й поглинання вуглекислого газу рослиною та виведення з неї зайвої вологи.

Продихи — мікроскопічні отвори, які розташовані на нижньому боці листка й забезпечують рослині випаровування.

Листопад — це масове опадання листків із рослини.

• 1. З яких частин складається листок?
• 2. Чому листки мають зелений колір?
• 3. Яке призначення черешка?
• 4. Де розташовані прилистки?
• 5. Чим відрізняється простий листок від складного?
• 6. Яке призначення жилок листка?
• 7. Що робить рослина за допомогою продихів на листках?
• 8. Що таке листопад?
• 9. Чому рослини скидають листя?

• 1. Запишіть у зошит назви частин листка.
• 2. Намалюйте в зошиті простий і складний листки.

Цікаво знати.

Водна рослина із назвою Вікторія знаменита у всьому світі завдяки своєму величезному листю. У діаметрі листя Вікторії майже 2 метри. Краї цього потужного листка загнуті вгору і витримують вантаж до 35 кг. Його можна порівняти з плавучою фортецею. Листок по краях покритий потужними колючими зубцями, а внизу — шипами. Незвичайне і його забарвлення: зверху зелений, а внизу — яскраво-червоний. Вода не затримується на цьому величезному блюдці. Листок не намокає, бо його поверхня покрита воском.

Цвіте Вікторія з жовтня до січня. Бутон приховує 4 колючих чашолистки, червоно-бурих зовні й білих всередині. Квітка Вікторії велика — до 35 см у діаметрі. ЇЇ численні пелюстки приємно й сильно пахнуть. Бутон розкривається швидко, прямо на очах, протягом двох-трьох годин. Дивовижно й те, що колір пелюсток змінюється. Спочатку вони сніжно-білі, потім рожевіють. До моменту опадання стають яскраво-рожевими.

Під час цвітіння квітки Вікторії виділяють багато тепла. Температура квітки й особливо приймочки на 10 градусів вища від температури повітря.

Плід Вікторії великий. Він дозріває під водою. За формою схожий на урну й містить до 400 насінин. Дозрівши, плід розпадається. Насіння, окутане слизом, схоже на ікру риб, спливає на поверхню води. Коли слиз розмивається, насінини падають на дно й проростають. У Бразилії насіння Вікторії смажать і їдять.

Листки Вікторії

1. Зовнішня будова листка

Основа листка — частина листка, якою він сполучається із стеблом і до якої кріпляться інші частини листка. Основа, яка охоплює стебло, як трубка, захищає пазуху листка із пазушною брунькою називається піхвою.

Прилистки — це пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка. Захищають пластину листка, яка розвивається.

Черешок — звужена пружна частина листка, яка орієнтує листкову пластину до найкращого положення відносно сонця.

Листкова пластина — плоска частина листка, яка виконує функції фотосинтезу і випаровування.

Листки, що мають черешки, називають черешковими . Листки без черешків називають сидячими .

Черешкові листки є у кропиви, липи, клена, дуба, осики, тополі, берези, яблуні, груші, вишні, сливи, аличі, волоського горіха, апельсина, мандарина, огірка, тощо.

Сидячі листки — у кульбаби, алое, льону, цикорію, пшениці, ромашки, гвоздики, тощо.

Прості листки складаються з однієї листкової пластинки. Таке листя у берези, клена, дуба, черемхи та інших рослин.

Складні листки складаються з декількох листових пластинок, з’єднаних із загальним черешком невеликими черешками. Такі листки — у горобини, ясена та багатьох інших рослин.

Чому листя буває різної форми?‎

Величезне різноманіття форм, розмірів і кольорів листя у рослин давно слугує джерелом ‎подивувань і захоплень. Наприклад, листя бананового дерева приблизно в мільйона разів більше, ‎ніж листя вересу.‎

Вважається, що розмір листка обмежений хитким балансом між тим, до якої кількості води має ‎доступ рослина, і ризиком її перегрівання.‎

Між тим нове дослідження понад 7 тисяч видів рослин з усього світу дійшло висновку, що причина ‎такого різноманіття все ж може бути трохи складнішою.‎

‎”Листок бананового дерева спроможний вирости до велетенських розмірів, бо банани ‎природньо ростуть у дуже гарячих і дуже вологих місцях”, – каже керівник дослідження Ян Райт ‎із Університету Макквері у Сіднеї, Австралія.‎

‎”Наша робота демонструє, що, взагалі-то, якщо у ґрунті достатньо води, то немає жодних ‎обмежень щодо того, наскільки великим може вирости листок”, – зазначає він.‎

І, за його словами, це лише частина загадки про те, чому листя буває різних розмірів.‎

‎”Інша частина полягає тому, що більші листки мають тенденцію замерзати упродовж ночі”, – ‎пояснює д-р Райт.‎

‎”І якщо ви складете ці інгредієнти разом – ризик замерзнути і ризик перегрітися – це допоможе ‎зрозуміти різноманіття розмірів листків по всьому світу”, – каже вчений.‎

Автор фото, Michelle Leishman

Автор фото, Michelle Leishman

У світі існують сотні тисяч видів рослин – від найменших альпійських травинок до велетенських ‎тропічних пальм.‎

Розміри їхнього листя вар’юються від 1 квадратного міліметра до 1 квадратного метра.‎

У тропічних джунглях домінують рослини із великим листям – і дослідники помітили це ще в 19 ‎сторіччі. Тим часом рослини із маленькими листками виживають у пустелях і високих широтах.‎

Кілька десятиліть тому науковці зрозуміли, що різноманіття розмірів листя пов’язане із водою і ‎температурою. Вони припустили, що ліміт того, наскільки великим може вирости листок, ‎залежить від ризику перегрівання.‎

Тому, якщо дощів багато, рослини “реагують” на це великим листям.‎

Нове ж дослідження, опубліковане у журналі Science, припускає, що ця ідея працює лише в ‎деяких частинах планети.‎

‎”Але в інших кінцях [планети] у цьому пазлі не вистачає частинок”, – каже д-р Райт.‎

‎”Ми вигадали нову основу для моделювання того, як вар’юються листки залежно від ‎температури, залежно від клімату місця [у якому вони ростуть], – зазначає він. – Що ми змогли ‎продемонструвати, так це те, що, можливо, у більш як половині планети ліміти розмірів, до яких ‎може вирости листя, визначається радше ризиком замерзання вночі, аніж ризиком перегрівання ‎упродовж дня”.‎

Фотосинтез

Нове дослідження проливає світло на те, як рослини можуть адаптуватися до потепління ‎планети.‎

Фотосинтез – найбільш фундаментальний процес у рослин, у якому сонячне світло використовується ‎для виробництва діоксиду карбону, а вода – для виробництва глюкози і оксигену.‎

Температура, концентрація СО2 і інтенсивність світла – це фактори, які обмежують інтенсивність ‎фотосинтезу.‎

‎”Із кращим розумінням фотосинтезу – і ролі, який він виконує у визначенні розмірів листка – ми ‎зможемо краще передбачати, як різні види рослинності зможуть змінюватися, залежно від змін ‎клімату, і також як індивідуальні види будуть менше чи більше життєздатними у нових типах ‎клімату у майбутньому”, – каже д-р Райт.‎