Корисні поради

Коли дають 2 групу інвалідності довічно

Хто може отримати II групу інвалідності: повний перелік захворювань

Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи. 24 Канал розповідає, які захворювання дають право на отримання II групи інвалідності.

II група інвалідності: перелік захворювань

Довідка. Повний перелік захворювань, за яких особі можуть встановити інвалідність тієї чи іншої групи, зазначено у наказах Міністерства охорони здоров’я України та постановах Кабінету міністрів.

Друга група інвалідності встановлюється за умови:

  • відсутності однієї легені та хронічній дихальній недостатності II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені;
  • стійкого повного птозу на обох очах після усіх видів відновного лікування;
  • паралічу верхньої кінцівки;
  • паралічу нижньої кінцівки;
  • вираженого верхнього або нижнього парапарезу, вираженого геміпарезу;
  • значних дефектів черепа (60 кв. см і більше), які не заміщені аутотканиною;
  • кукси плеча чи передпліччя за помірного порушеннч функції іншої верхньої кінцівки: привідної контрактури плечового суглоба І-II ст., деформувального артрозу ліктьового суглоба І-II ст., деформувального артрозу променево-зап’ястного суглоба І-II ст., кукси кисті або передпліччя і кукси гомілки;
  • екзартикуляції верхньої кінцівки в плечовому суглобі;
  • кукси верхньої та нижньої кінцівки та відсутності зору або глухоти;
  • кукси верхньої та нижньої кінцівки та відсутності зору на одне око;
  • екзартикуляції стегна;
  • короткої кукси стегна та неможливості протезування;
  • кукси обох гомілок;
  • хибної кукси нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара за відсутності можливості медичної реабілітації та протезування;
  • анкілозу кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба (ПФС II);
  • двобічного коксартрозу (III-IV ст.);
  • калової (сечової) нориці, неприродному задньому проході при неефективності або наявності протипоказань до оперативного втручання;
  • кукси стегна при помірному порушенні рухових чи статичних функцій іншої нижньої кінцівки (деформувальний артроз кульшового суглоба І-II ст., неправильно зрослий перелом стегнової кістки зі скривленням осі, укороченням кінцівки на 2-3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура гомілковоступневого суглоба, порушення функції суглоба II ст.), кукси обох гомілок, анкілозу кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба, порушення функції суглоба II-III ст., двобічного коксартрозу;
  • стану після ендопротезування двох кульшових чи двох колінних суглобів;
  • цирозу печінки з гепатоспленомегалією і портальною гіпертензією III ступеня за неефективності реабілітаційних заходів;
  • синдрому Паркінсона внаслідок хвороби Паркінсона або вторинного паркінсонізму з вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами;
  • цукрового діабету (середнього або тяжкого перебігу) в поєднанні з ампутацією нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки та вище;
  • стану після трансплантації внутрішніх органів за умови сприятливого перебігу післяопераційного періоду;
  • психічного захворювання, інвалідність внаслідок якого триває понад 10 років;
  • паралічу або вираженого парезу однієї кінцівки, поєднаного з глухотою на обидва вуха або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією, або помірними розладами функції тазових органів;
  • деформації грудної клітини внаслідок резекції п’яти та більше ребер за наявності легеневої недостатності II ступеня;
  • єдиної нирки, що функціонує, за наявності хронічної ниркової недостатності III ступеня.
  • Також до II групи належать інші захворювання, які унеможливлюють повне самообслуговування без використання додаткових пристосувань або допомоги сторонніх осіб.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Як отримати ІІ групу інвалідності – все про оформлення, виплати та пільги

Сьогодні в
Україні значно збільшується число осіб з інвалідністю. І у зв’язку з війною кількість таких людей лише зростає. У статті зібрано всю необхідну й корисну інформацію для осіб з інвалідністю ІІ групи.

Хто має право на ІІ групу інвалідності?

ІІ групу інвалідності може отримати особа, яка має тяжкі дисфункції в організмі через захворювання, травму чи вроджену ваду, які дуже обмежують таку людину у здатності до нормальної життєдіяльності. Але така особа вважається дієздатною і не потребує стороннього постійного догляду.

Критерії для встановлення інвалідності ІІ групи:

  1. Особа сама себе обслуговує за допомогою допоміжних засобів чи інших осіб.
  2. Має здатність пересуватися за допомогою допоміжних засобів.
  3. Може навчатися лише у спеціалізованих закладах освіти чи вдома.
  4. Для здійснення трудової діяльності така особа потребує спеціально створених умов.
  5. Особа орієнтується у часі та просторі за допомогою інших осіб.
  6. Комунікація можлива лише за допомогою допоміжних засобів чи інших осіб.
  7. Може контролювати свою поведінку лише за допомогою інших осіб.

Як отримати ІІ групу інвалідності?

Щоб отримати ІІ групу інвалідності, потрібно пройти медичне експертне обстеження в органах медико-соціальної експертизи – МСЕК.

МСЕК призначає групу інвалідності та забезпечує проведення заходів реабілітації осіб з інвалідністю, з метою їхньої успішної соціалізації. Один раз на рік потрібно проходити повторну комісію, це також стосується неповнолітніх дітей.

На безстрокове встановлення групи інвалідності мають право особи, у яких є анатомічні дефекти: невиліковні порушення функцій організму та втрата кінцівок.

Які хвороби дають право на отримання ІІ групи інвалідності?

Перелік хвороб, за яких встановлюється ІІ група інвалідності:

  • відсутня одна легеня, що спричиняє хронічну дихальну недостатність ІІ ступеня;
  • повний птоз на обох очах після всіх можливих видів лікування;
  • параліч верхньої або нижньої кінцівки;
  • верхній або нижній парапарез, виражений геміпарез;
  • значний дефект черепа;
  • кукс плеча чи передпліччя за помірного порушення функцій іншої верхньої кінцівки;
  • екзартекуляція верхньої кінцівки в плечі;
  • кикоть верхніх і нижніх кінцівок плюс відсутність зору на одне око чи повністю, глухота;
  • ампутація стегна, короткий кикоть стегна, що унеможливлює протезування;
  • кукс обох гомілок;
  • хибний кикоть нижньої кінцівки без можливості реабілітації;
  • анкліоз (нерухомість) кульшового суглоба та помірне порушення функції другого;
  • двобічний коксартроз третього-четвертого ступеня;
  • калова або сечова норика, неприродний задній прохід без можливості операції;
  • кикоть стегна плюс порушення функції нижньої частини іншої кінцівки;
  • ендопротезування суглобів.

Пенсія для людей з ІІ групою інвалідності

На призначення такої пенсії мають право особи з інвалідністю ІІ групи, у яких є страховий стаж.

Згідно зі статтею 32 Закону 1058, на пенсію по інвалідності мають право особи за наявності страхового стажу від 1 до 14 років, залежно від віку на момент призначення групи інвалідності або часу звернення за призначенням пенсії.

Розмір пенсії для осіб з інвалідністю становить 90% пенсії за віком. Спочатку обчислюється розмір пенсії за віком, на яку мала б право особа після досягнення пенсійного віку, а потім вираховується належна сума.

Заяву на призначення пенсії по інвалідності потрібно подавати до Пенсійного фонду України не пізніше трьох місяців від дати встановлення ІІ групи інвалідності. Тоді її буде призначено від першого дня встановлення групи інвалідності. В іншому разі пенсію буде призначено від дня написання заяви.

На які пільги мають право особи з ІІ групою інвалідності?

Особи з інвалідністю ІІ групи мають право на різні види соціально-побутових пільг.

  • Отримання житла. Мають право на отримання позачергового житла деякі категорії осіб, зокрема учасники війни та військовослужбовці, які мають дитину з інвалідністю ІІ групи.
  • Пільги на ліки. Особи з інвалідністю ІІ групи мають право на відшкодування 50% вартості ліків у разі амбулаторного лікування або 100% відшкодування за мінімального розміру пенсії.
  • Пільги для проїзду у транспорті. Особи з інвалідністю ІІ групи мають право придбати залізничні квитки з оплатою 50% від повної вартості. Для отримання пільгової картки мешканцям м. Києва на пільговий
    проїзд у міському транспорті варто звертатися до УПСЗН.
  • Пільги на техзасоби реабілітації. Особи з інвалідністю ІІ групи мають право на безкоштовне чи пільгове отримання технічних та інших засобів реабілітації, виробів медпризначення, також автомобілів та електрокрісел.

Читайте також:

Коли дають групу інвалідності довічно

За даними Державної служби статистики та Міністерства у справах ветеранів від березня 2023 року , в Україні мали інвалідність 2,7 мільйона цивільних осіб та майже 500 тисяч учасників бойових дій. Через війну кількість інвалідів зростає.

Після проведенння діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, які спричиняють обмеження життєдіяльності, лікарсько-консультативні комісії дають направлення на проходження Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) з метою встановлення інвалідності.

Чи є перелік захворювань, за якими встановлюється інвалідність

Групу інвалідності встановлюють з огляду на ступінь обмеження життєдіяльності людини.

  • I група інвалідності (підгрупи А і Б) встановлюється людям із найважчим станом здоров’я, які нездатні до самообслуговування, самостійного пересування, спілкування, контролювання поведінки тощо.
  • ІI групу інвалідності можуть отримати ті, хто має значне обмеження життєдіяльності, але не потребує постійного догляду або допомоги.
  • ІIІ група інвалідності надається особам, які мають помірні функціональні порушення й обмеження, потребують соціальної допомоги і соціального захисту. Люди з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх реабілітацією, засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму.

В яких випадках група інвалідності надається довічно

Особи, яким встановлено будь-яку групу інвалідності, повинні декілька разів на кілька років проходити медичне обстеження. За рішенням комісії, якщо стан людини покращився, інвалідність можуть скасувати.

Питання встановлення інвалідності регламентується Постановою КМУ № 10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.

Перелік захворювань та станів для встановлення довічної ІА групи інвалідності:

  • Кукси обох верхніх кінцівок – на рівні плеча; кукси двох нижніх кінцівок – на рівні гомілки та вище у поєднанні з куксою однієї верхньої кінцівки.
  • Злоякісні новоутворення, зокрема лімфоїдної, кровотворної та споріднених з ними тканин (з метастазами та рецидивами; тяжкий загальний стан з вираженими проявами інтоксикації, кахексії та розпадом пухлини).
  • Психічні розлади зі стійкими, значно вираженими психопатологічними синдромами (деменція; олігофренія: ідіотія, імбецильність; недоумкуватість внаслідок шизофренії та епілепсії).
  • Хвороби центральної та периферичної нервової системи з прогресуючим перебігом, наслідки травм та інших захворювань нервової системи із незворотними, значно вираженими порушеннями рухових, мовних та зорових функцій.
  • Різко виражена контрактура або анкілози плечових, ліктьових, променево-зап’ясткових суглобів верхніх кінцівок чи кульшових, колінних, гомілково-ступеневих суглобів нижніх кінцівок у функціонально невигідному положенні (у разі неможливості ендопротезування).
  • Сліпота на обидва ока із загальною соматичною патологією, що призводить до високого ступеня втрати здоров’я та повної залежності від інших осіб.
  • Ампутація нижніх кінцівок на рівні стегна або однієї верхньої кінцівки.
  • Повна глухота.

Стани, за яких встановлюється довічна ІБ групи інвалідності:

  • Двобічний анофтальм (відсутність очей, вроджені рудиментарні очні яблука).
  • Сліпота на обидва ока внаслідок стійких незворотних змін.
  • Кукси обох нижніх кінцівок на рівні нижньої третини стегон та вище.
  • Хвороби центральної та периферичної нервової системи з прогресуючим перебігом і наслідки травм та інших уражень нервової системи з незворотними, значно вираженими порушеннями рухових, мовних та зорових функцій (верхня або нижня параплегія, геміплегія, виражена атаксія, тотальна афазія, повна сліпота тощо).
  • Захворювання нирок IV та V ступенів, які лікуються шляхом застосування програмного гемодіалізу.
  • Захворювання серцево-судинної системи, які призвели до недостатності кровообігу ІІБ – III ступенів за неефективності реабілітацій
    них заходів.
  • Хвороби органів дихання з прогредієнтним перебігом, що супроводжуються стійкою легеневою недостатністю III ступеня, в поєднанні з недостатністю кровообігу ІІБ – III ступенів.
  • Психічні захворювання: люцидна кататонія, яка триває понад один рік, недоумкуватість внаслідок епілепсії з частими (15 і більше разів на місяць) епілептичними нападами.
  • Двобічна відсутність чотирьох, трьох пальців кистей, включаючи перший.
  • Кукси верхніх кінцівок на рівні передпліччя у різних поєднаннях.
  • Різко виражена контрактура або анкілоз суглобів китиць у функціонально невигідному положенні.

Перелік станів для встановлення довічної II групи інвалідності:

  • Цироз печінки з гепатоспленомегалією і портальною гіпертензією III ступеня за неефективності реабілітаційних заходів.
  • Відсутність однієї легені та хронічна легенева недостатність II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені.
  • Стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування та необоротні зміни органу зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,05 – 0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20 градусів від точки фіксації на обидва ока або на око, що краще бачить.
  • Паркінсонівський синдром внаслідок хвороби Паркінсона або вторинного паркінсонізму з вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами.
  • Дефекти черепа (60 кв. сантиметрів і більше), не заміщені аутокісткою.
  • Екзартикуляція верхньої кінцівки в плечовому суглобі, екзартикуляція стегна.
  • Коротка кукса стегна у разі неможливості протезування.
  • Кукса обох гомілок.
  • Хибна кукса нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара у разі неможливості реабілітації та протезування.
  • Анкілоз або різко виражена контрактура кульшового суглоба (порушення функції суглоба III ступеня) з вираженою контрактурою, анкілозом колінного суглоба, ампутаційною куксою ступні на рівні суглоба Лісфранка та вищому рівні за неефективності та безперспективності реабілітаційних заходів.
  • Кукса стегна чи гомілки в поєднанні з іншою незворотною патологією у разі неможливості реабілітації, що призводить у сукупності до обмеження життєдіяльності II ступеня.
  • Деформація грудної клітини внаслідок резекції п’яти та більше ребер за наявності легеневої недостатності II ступеня.
  • Кукса верхньої або нижньої кінцівки, поєднана з глухотою на обидва вуха або відсутністю зору на одне око, чи помірною афазією.
  • Параліч або виражений парез однієї кінцівки, поєднаний з глухотою на обидва вуха або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією, або помірними розладами функції тазових органів.
  • Цукровий діабет (середнього або тяжкого перебігу) в поєднанні з ампутацією нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки та вище.
  • Калова (сечова) нориця, неприродний задній прохід за неефективності або наявності протипоказань до оперативного втручання.
  • Кукса стегна за помірного порушення рухових чи статичних функцій іншої нижньої кінцівки (деформуючий артроз кульшового суглоба I-II ступенів, неправильно зрослий злам стегнової кістки зі скривленням осі, вкорочення кінцівки на 2-3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура скокового суглоба, порушення функції суглоба II ступеня).
  • Стан після трансплантації внутрішніх органів за умови сприятливого перебігу післяопераційного періоду.
  • Стан після ендопротезування двох суглобів (кульшових, колінних) у різних поєднаннях.
  • Психічне захворювання, інвалідність внаслідок якого триває понад десять років.
  • Єдина функціонуюча нирка за наявності хронічної ниркової недостатності III ступеня.

У яких випадках вставнолюють довічну ІІІ групу інвалідності:

  • Відсутність одного ока.
  • Стійкий повний птоз на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування.
  • Сліпота на одне око або ураження обох очей.
  • Двобічна глибока туговухість з підвищенням порогів повітряної провідності 86 дБ та більше на частотах 500-4000 Гц у разі неможливості хірургічної корекції.
  • Стійка трахеостома.
  • Стеноз гортані II – III ступенів внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м’язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією у разі неможливості або неефективності хірургічного лікування.
  • Стійка афонія органічного ґенезу.
  • Дефект щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування та ковт
    ання і призводить до помірно вираженого дефіциту ваги тіла.
  • Спотворюючі обличчя рубці та дефекти, які не піддаються хірургічно-косметологічній корекції.
  • Карликовість із зростом нижче ніж 130 см у чоловіків та 120 см у жінок.
  • Помірна сенсорна афазія за неефективності логопедичної реабілітації.
  • Параліч кисті за неефективності фізичної реабілітації.
  • Помірний парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів в усіх суглобах за неефективності фізичної реабілітації.
  • Чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом (введення чужорідних тіл у речовину головного мозку з метою лікування не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень нервової системи та психіки).
  • Дефект кісток черепа (3 кв. см і більше), не заміщений аутокісткою.
  • Паркінсонівський синдром внаслідок хвороби Паркінсона або вторинного паркінсонізму з помірно вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами.
  • Кукса верхньої кінцівки на рівні променево-зап’ясткового суглобу та вище.
  • Хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя.
  • Відсутність усіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого.
  • Відсутність трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні.
  • Відсутність першого та другого пальців з відповідними п’ястковими кістками.
  • Відсутність перших пальців обох кистей.
  • Відсутність трьох пальців кистей з відповідними п’ястковими кістками.
  • Кукса стегна чи гомілки.
  • Кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні.
  • Двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом.
  • Різко виражена контрактура чи анкілоз двох скокових суглобів; різко виражена контрактура чи анкілоз скокового суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні.
  • Різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового або колінного суглоба.
  • Вроджений чи набутий вивих одного кульшового суглоба із значним порушенням функції.
  • Деформація грудної клітки внаслідок резекції трьох та більше ребер за наявності легеневої недостатності I ступеня і вище.
  • Хибний суглоб стегна чи обох кісток гомілки або великої гомілкової кістки за неефективності реабілітаційних заходів після п’яти років спостереження.
  • Нестійкий колінний чи кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки.
  • Укорочення нижньої кінцівки на 7 сантиметрів і більше.
  • Ендопротез колінного чи кульшового суглоба або діафізу великих трубчастих кісток.
  • Сколіоз III ступеня, кіфосколіоз III ступеня з наявністю легеневої недостатності II ступеня, або сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня.
  • Анкілоз або різко виражена контрактура плечового або ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні. Розбовтаність плечового або ліктьового суглоба у поєднанні з несправжнім суглобом однієї з кісток передпліччя за неефективності та безперспективності реабілітаційних заходів.
  • Контрактура передпліччя в положенні повної пронації.
  • Ішемічна контрактура Фолькмана з вираженим порушенням основних функціональних захватів кисті.
  • Деформувальний артроз кульшового суглоба IV ступеня з порушенням функції суглоба III ступеня та вище за неефективності та безперспективності реабілітаційних заходів.
  • Екстирпація шлунка, тотальна колопроктектомія, панкреатоектомія за наявності цукрового діабету.
  • Первинний (тотальна тиреоїдектомія) або вторинний (внаслідок патології гіпофізу) гіпотиреоз у тяжкій формі в стадії субкомпенсації або декомпенсації за неефективності адекватного лікування.
  • Первинна (двобічна адреналектомія) або вторинна (внаслідок патології гіпофізу) надниркова недостатність у тяжкій формі.
  • Чужорідне тіло в серцевому м’язі чи у перикарді внаслідок травми (поранення), штучний клапан серця, функціонуючий кардіостимулятор (введення чужорідних тіл у судини серця, міокард, перикард з метою лікування або діагностики не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень функції серцево-судинної системи та обмеження життєдіяльності хворого).
  • Єдина нирка, яка функціонує.
  • Відсутність однієї легені.
  • Двобічна мастектомія.
  • Однобічна мастектомія внаслідок злоякісного новоутворення.
  • Мікроцист (70 куб. см та менше) або відсутність сечового міхура.
  • Цистектомія з транслокалізацією сечоводів у кишківник.
  • Рідкісні (орфанні) генетичні захворювання, що потребують постійної специфічної обов’язкової терапії.
  • Розширена екстирпація матки з додатками за наявності онкологічних захворювань.
  • Травматична кастрація у чоловіків.

Читайте також: