§ 45. Диктатура Гая Юлія Цезаря
Роздивіться монету із зображенням Юлія Цезаря. Пригадайте, що зображено на монетах Афін – поліса, який історики називають еталоном демократичної держави. Про що свідчить перше в Римі прижиттєве зображення людини на грошах? Як ви гадаєте, чому афінські монети не оздоблювали зображеннями перших осіб держави?
Монета з портретом Юлія Цезаря
1. Як Юлій Цезар здобув владу в Римі?
На початку I ст. до н. е. прибічники правління сенату й противники реформ – оптимати – об’єдналися навколо представника давнього аристократичного роду, полководця Луція Корнелія Сулли. У 89 р. до н. е. його обрали командувачем армії для відсічі понтійському цареві Мітрідату VI Євпатору. Після перемоги у війні з Понтійським царством Сулла повернувся до Італії. Проти нього виступила наспіх зібрана армія популярів – тих, хто обстоював реформи в державі. 1 листопада 82 р. до н. е. відбулася битва між двома римськими арміями. Сулла переміг і був проголошений диктатором без обмеження терміну. Майном знищених ворогів Сулла нагороджував своїх прихильників і солдатів, скасував закони, що їх раніше видали популяри. Він, зокрема, посилив роль сенату, передавши йому судові справи. Було також обмежено права народних трибунів. Але в 79 р. до н. е. Сулла склав із себе повноваження, а наступного року помер.
Після диктатури Сулли внутрішні суперечки в Римській державі стали ще гострішими. Точилася громадянська війна в Іспанії, Мітрідат знову напав на римські провінції. У 74 р. до н. е. спалахнуло повстання рабів, яке очолив гладіатор Спартак. Виступ було придушено лише через кілька років зусиллями трьох римських армій.
Диктатор – у Давньому Римі посадова особа, яку призначав сенат на 6 місяців у випадку внутрішньої або зовнішньої небезпеки, що загрожувала державі. Диктатора було наділено необмеженою цивільною та військовою владою.
Гладіатори – у Римі так називали рабів, які виступали в боях для розваги римських громадян.
Тріумвірат – у Давньому Римі союз трьох політичних діячів задля захоплення найвищої влади.
У 60 р. до н. е. троє політиків Риму – Гией Помпей, Марк Красс та Юлій Цезар – утворили перший тріумвірат. Вони поділили між собою керівництво провінціями й домовилися підтримувати один одного. Союз тримався передусім на військовій славі учасників. Помпей та Красс відзначилися в боротьбі з Мітрідатом та Спартаком, а Цезар 58-50 рр. до н. е. завоював усю Галлію (сучасна Франція) і навіть переправився на Британські острови. Ці землі увійшли до складу Римської держави як провінція Галлія.
У 53 р. до н. е. Марк Красс вирішив розпочати війну з могутньою Парфянською державою. Проте військо Красса було розбите, а сам він загинув у бою. У тріумвіраті лишилося двоє: Помпей та Цезар. Помпей, наляканий успіхами Цезаря в Галлії, переконував сенат відкликати Цезаря із завойованих ним земель. У 49 р. до н. е. сенат ухвалив відповідний наказ.
У розпорядженні Юлія Цезаря було лише два легіони. Він розумів, що, перетнувши річку Рубікон, розпочне нову війну. Зваживши всі «за» та «проти», зі словами «Жереб кинуто!» він переправився через річку. Ця подія дала життя крилатому вислову «перейти рубікон».
Несподівано Помпей залишив Італію та переправився в Грецію. Шлях на Рим було відкрито. Вступивши в місто, Цезар нікого не переслідував. Завдяки цій політиці «милосердя», як називав її сам Цезар, він швидко здобув багато нових прихильників. За кілька днів Цезар почав переправляти свою армію в Грецію, куди відвів військо Помпей. Тут, поблизу міста Фарсал, у 48 р. до н. е. відбулася битва двох видатних римських полководців, яка закінчилася перемогою Цезаря.
Укладіть переліки понять, географічних назв та імен, доречних у розповіді про те, як Юлій Цезар здобув владу в Римі. Скориставшись нотатками, перекажіть одне одному цей історичний сюжет.
2. Що було характерним для диктатури Юлія Цезаря?
Після поразки Помпей утік до Єгипту, де його вбили наближені царя Птолемея XIV. За три дні до Александрії прибув Цезар, який переміг вояків Птолемея і посадив на єгипетський трон його старшу сестру Клеопатру. Через кілька місяців Цезар повів своє військо до Сирії проти понтійського царя, що загрожував римським провінціям в Азії. У серпні 47 р. до н. е. після перемоги над ним Цезар надіслав найкоротший в історії звіт до Риму: «Прийшов, побачив, переміг». Згодом він придушив опір прихильників Помпея в Африці та Іспанії та завершив громадянську війну.
Диктатура Цезаря, встановлена в 46 р. до н. е., істотно відрізнялася від правління Сулли. Хоча за блискучі перемоги його було проголошено диктатором на 10 років, він щороку обирався консулом і діяв через органи влади республіканського Риму. Основною метою політики Цезаря було відновлення нормального життя держави. Він видав закони про устрій міст у провінціях, про безплатну роздачу хліба плебсу.
Цезар намагався зменшити вплив сенату, налагодити роботу органів місцевого самоуправління, скоротити витрати, особливо на розкіш та марнотратство заможних, дати захист малозабезпеченим прошаркам населення. Для проведення цих заходів Цезар створив особисте угруповання, до якого належали Марк Антоній, Емілій Лепід та інші – переважно військові командири. Проте, як і кожний політик, Цезар не уник прорахунків. Політика «милосердя» зумовила появу в сенаті групи людей, які хотіли усунути Цезаря від влади. Саме ці сенатори поширювали чутки про прагнення Цезаря стати царем і перенести столицю з Рима до Александрії.
У березні 44 р. до н. е. під час засідання сенату Цезаря підступно вбили. Головними учасниками змови були Марк Юній Брут і Кассій Лонгін. За переказами, Цезар намагався чинити опір. Коли ніж для удару над ним заніс Брут, Цезар кинув фразу, що стала крилатою, – «І ти, Бруте?».
Загибель диктатора штовхнула державу в новий вир міжусобиць та війн.
Обчисліть, скільки років тому почалася диктатура Юлія Цезаря, скільки років тому закінчилася. Як відповів би римлянин на запитання: у якому році Юлій Цезар став диктатором? Які території завоював Юлій Цезар протягом 58-46 рр. до н. е.?
Досліджуємо
Розгляньте таблицю, у якій зазначено основні віхи правління Сулли та Цезаря. Поміркуйте, хто з диктаторів більше прагнув зберегти республіку.
Луцій Корнелій Сулла
Гай Юлій Цезар
• Сам себе проголосив диктатором
• Спирався на сенатську олігархію
• Переслідував своїх політичних противників
• Ухвалював закони в інтересах знаті
• Добровільно відмовився від диктатури
• Диктатором став за рішенням сенату
• Мав підтримку середніх та дрібних землевласників
• Провадив політику «милосердя»
• Ухвалював закони в інтересах середніх прошарків населення й плебсу
• Був убитий під час засідання сенату
Обговорюємо
Прочитайте уривок з джерела. Яким постає Юлій Цезар з розповіді Плутарха? Які зі свідчень видалися вам найцікавішими? Чи маємо підстави довіряти характеристиці давньоримського історика? Як ви думаєте, чому він не розповідає про негативні риси характеру диктатора?
. Його здатності наражатися на небезпеку не дивувалися з огляду на його честолюбність, та всіх вражала його стійкість долати випробування понад власні тілесні сили, позаяк був він слабкої статури, з білою й ніжною шкірою, страждав від головного болю. Проте він не виправдовувався слабким здоров’ям, аби вести розманіжене життя. Навпаки, за ліки від слабосилості правила йому військова служба. Він прагнув частими походами, простим харчуванням, постійним перебуванням просто неба і в несприятливих умовах подолати свою кволість і загартувати тіло.
Розповідають, що коли Цезар перейшов Альпи і їхав через якесь нужденне містечко з нечисленним населенням, друзі, сміючись, жартома запитали: «Невже й тут мають місце змагання за посади, суперництво за перше місце і чвари серед знаті?». На це Цезар цілком поважно відповів: «Щодо мене, то я волів би бути тут першим, ніж у Римі другим». Іншим разом, уже в Іспанії, читаючи на дозвіллі якусь книжку про Александра Македонського, Цезар надовго поринув у задуму, потім навіть пустив сльозу. Здивовані друзі запитали його про причину цього. Тоді він відповів їм: «Невже вам не здається, що немає в мене підстави для смутку, якщо Александр у моєму віці правив стількома народами, а я досі не здійснив жодного славетного подвигу?».
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/S8ORAKs або кодом, перегляньте відео, у якому викладено цікаві факти про Юлія Цезаря. Поділіться враженнями та міркуваннями, чи маємо підстави вважати Юлія Цезаря видатною особистістю. Пограйте в загальному колі в гру «Чи правда?», узагальнивши відомості про Юлія Цезаря.
Що означають крилаті вислови: «жереб кинуто», «перейти рубікон», «прийшов, побачив, переміг», «І ти, Бруте?»? Які події лежать у їх основі?
- 1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- 2. Доповніть перелік п
онять, назв, імен, важливих для теми уроку: диктатура Юлія Цезаря, громадянська війна, гладіатор. - 3. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/mVgLQPF або кодом та виконайте завдання онлайн.
Скориставшись додатковими джерелами інформації, довідайтеся про видатного римського оратора Цицерона. На основі отриманих відомостей та свідчень Плутарха складіть за поданою картиною розповідь про роботу римського сенату.
Виступ Цицерона в сенаті [Цицерон викриває Катіліну]. Художник Ч. Маккарі. 1880 р.
Плутарх розповідав, що одного разу «. у сенаті Цицерон виголосив промову проти нового законопроєкту і так налякав його укладачів, що вони не наважилися заперечити йому жодним словом. Коли ж вони взялися за справу знову, Цицерон нітрохи не розгубився. і не тільки провалив законопроєкт, а й примусив трибунів відмовитися від усіх інших планів – до такої міри їх вразило його красномовство».
§ 48. Криза республіки. Диктатура Юлія Цезаря. Громадянські війни
Основним населенням Італії були вільні селяни, чисельність яких стрімко скорочувалася. Це було пов’язано з тим, що чоловіків відволікали від селянської праці воєнні походи.
Розоренню селянства також сприяло те, що впали ціни на хліб, який привозили із завойованих територій. За таких умов селяни залишали свої землі й вирушали на пошуки кращої долі в Рим. Там вони поповнювали ряди римського плебсу, який жив за рахунок подачок влади й нобілітету, продажу свого голосу під час виборів. Так у Римі почала формуватися нова верства суспільства — люмпен-пролетаріат (від нім. Lumpen — лахміття).
2. Реформи братів Гракхів
Частина римського суспільства бачила вихід у відродженні селянства. Натхненником та очільником цих ідей став Тиберій Гракх. Навколо нього почали об’єднуватися захисники інтересів народу — популяри (у перекладі з латини означає «народ»). Багатії, які не бажали, щоб криза в суспільстві була подолана за їхній рахунок, групувалися навколо оптиматів (у перекладі з латини означає «найкращий»).
Роздача безкоштовного хліба. Римська фреска.
У 133 р. до н. е. представника популярів Тиберія Гракха обрали народним трибуном. Він виніс на обговорення закон, за яким спеціальна комісія мала відібрати в нобілів привласнені ними державні землі й передати їх безземельним громадянам. Однак противники Тиберія Гракха почали поширювати чутки про його намір позбавити сенат влади та правити одноосібно. Це викликало обурення сенаторів. Тиберія Гракха було вбито. Проте започаткована ним справа не минула марно.
Протягом п’яти років комісія з перерозподілу земель роздала ділянки 75 тис. громадян. У 123 р. до н. е. брат Тиберія Гракха — Гай Гракх став народним трибуном і продовжив цю справу. Ще кілька тисяч селян отримали земельні наділи, а покарання за злочини стали менш жорстокими. Це забезпечило Гаю Гракху підтримку люмпен-пролетаріату Риму. Однак нобілі підкуповували його безкоштовними роздачами, тому ця підтримка була непевною. Незабаром Гая Гракха також було вбито.
Брати Гракхи. Скульптор Ежен Гійом. 1853 р.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Тиберій Гракх походив зі знатного плебейського роду. У юності він воював під стінами Карфагена. Потім служив в Іспанії, де проявив себе розсудливим політиком у стосунках із місцевими племенами, був чудовим оратором.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із промови Тиберія Гракха
Навіть дикі звірі мають свої нори й лігвища, і тільки ті, хто гине за Італію, не мають притулку та змушені разом зі своїми дружинами й дітьми вести мандрівне життя. Воєначальники обманюють солдатів, коли говорять їм, що вони віддають своє життя за батьківщину. Вони воюють і гинуть заради розкоші й достатків інших. Цих воїнів називають «володарями всього світу», а тим часом у них немає ні клаптика власної землі.
• Які аргументи за здійснення реформ наводив Тиберій Гракх?
3. Реформи Гая Марія. Диктатура Корнелія Сулли
Реформи, які мали впорядкувати життя в державі в нових обставинах, приписують Гаю Марію. У 107 р. до н. е. він був обраний консулом та отримав дозвіл на набір армії за новими правилами. У військо приймали всіх охочих та озброювали державним коштом (було налагоджено виробництво зброї і спорядження). Солдати отримували платню за несення служби, а після 16 років їм надавали й ділянку землі.
Реформа зміцнила дисципліну і порядок. Військова служба стала професією, а не громадським обов’язком. Солдати почали перетворюватися на самостійну
соціальну групу, а Гай Марій здобув значний авторитет у Римі.
У 87 р. до н. е. полководець Корнелій Сулла підняв заколот проти Гая Марія, звинувативши його в установленні тиранії. У 82 р. до н. е. його проголосили довічним диктатором. Для розправи над противниками Корнелій Сулла уклав проскрипції — списки «ворогів», яких будь-хто міг безкарно вбити. Списки містили імена 4700 прибічників Гая Марія. Проте незабаром Корнелій Сулла несподівано відмовився від влади та оселився у своєму маєтку, де незабаром помер.
Проскрипції Сулли. Художник Джузеппе Боскетто.
• Якою була реакція римлян на списки?
Імовірне скульптурне зображення Гая Марія з колекції Античного зібрання в Мюнхені (Німеччина).
4. Повстання Спартака
У Римі через війни швидко збільшувалася кількість рабів. Їх не вважали за людей і змушували працювати на найважчих роботах. Зокрема, рабів використовували для участі в жорстоких розвагах — боях гладіаторів.
Гладіатори — спеціально треновані раби, яких змушували битися на арені цирку між собою або з дикими тваринами.
Битва гладіаторів. Римська мозаїка.
Рабів-гладіаторів навчали мистецтва володіння зброєю та бою в спеціальних школах. В одній із них у місті Капуя в 74 р. до н. е. фракієць Спартак підняв повстання гладіаторів. Він і 70 його товаришів знищили охорону, втекли й сховалися на горі Везувій. Їм удалося розбити легіони, що намагалися влаштувати облогу. До повсталих, які рушили до Адріатичного моря, щоб дістатися батьківщини, приєднувалися раби. Швидко армія повсталих досягла близько 90—120 тис. осіб. У 72 р. до н. е. Спартак повів людей на північ. Проте дійшовши до Альп, повсталі повернули назад і рушили знову на південь із наміром переправитися на острів Сицилія, щоб там утворити свою державу. Цей задум не вдалося здійснити.
Римська армія на чолі з Марком Крассом розбила військо Спартака. Як покарання близько 6 тис. полонених розіп’яли на хрестах уздовж дороги від Капуї до Рима.
5. Перший тріумвірат. Громадянська війна. Диктатура Юлія Цезаря
Боротьба за владу, у якій армія брала активну участь, придушення повстань рабів сприяли зростанню впливу воєначальників. Один із них — Гай Юлій Цезар — розпочав свою політичну діяльність як прибічник республіканських традицій. Це забезпечило йому повагу плебеїв. Проте в 60 р. до н. е. Юлій Цезар уклав угоду з Гнеєм Помпеєм і Марком Крассом про захоплення та розподіл влади й боротьбу із сенатом. Їхній союз став першим тріумвіратом.
Тріумвірат — союз трьох впливових полководців із метою захоплення влади.
ЦІКАВО ЗНАТИ
У 67 р. до н. е. Гней Помпей за дорученням сенату розпочав війну проти піратів. Маючи 500 кораблів і військо кількістю 120 тис. осіб, він розподілив свої сили й одночасно напав на всі осередки піратів. За 40 днів йому вдалося знищити піратство на заході Середземного моря. Остання вирішальна битва сталася в Кілікії. Щонайменше 10 тис. осіб загинуло і 20 тис. осіб потрапило в полон.
У 59 р. до н. е. Юлія Цезаря було обрано консулом. За підтримки інших тріумвірів через рік він був призначений намісником у приєднану до Риму провінцію Галлію (територія сучасної Франції) терміном на п’ять років. Юлій Цезар жорстоко придушив кілька повстань та остаточно встановив у Галлії римське панування. Було знищено майже четверту частину населення. Близько 500 тис. галлів продали в рабство.
Погруддя Юлія Цезаря.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Прізвисько Цезар у давнину звучало як Кесар, що в перекладі означає «слон». Його дали одному із членів роду Юліїв за вбивство слона в другій Пунічній війні. Юлій Цезар мав надзвичайні здібності, міг одночасно робити кілька справ: писати листа, читати, слухати донесення гінця.
У 53 р. до н. е. у війні з Парфянською державою загинув Марк Красс. Між Юлієм Цезарем і Гнеєм Помпеем наростало суперництво. Помпею вдалося переконати сенат відкликати Юлія Цезаря з Галлії. Він мав розпустити легіони й постати перед судом, але відмовився коритися.
У 49 р. до н. е. Юлій Цезар на чолі одного з десяти своїх легіонів перейшов річку Рубікон, яка була кордоном між Галлією та Італією, і розпочав боротьбу з Гнеєм Помпеєм. Так спалахнула громадянська війна. Юлій Цезар без перешкод увійшов до Рима й став диктатором. А 48 р. до н. е. поблизу міста Фарсал розгромив війська Помпея.
Захопивши столицю Єгипту Александрію, Юлій Цезар проголосив царицею країни Клеопатру VII, сестру переможеного царя Птолемея XIII. Після цього він пр
идушив повстання понтійського царя Фарнака в Малій Азії.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Давньогрецький письменник Плутарх про Юлія Цезаря
Він [Юлій Цезар] мав таку любов і відданість своїх воїнів, що навіть ті люди, які в інших війнах нічим не вирізнялися, із непереборною відвагою йшли в бій заради Цезаря. Мужність і любов до слави Цезар сам виростив у своїх воїнах перш за все тим, що щедро роздавав почесті й подарунки. Іншим засобом виховання військ було те, що він сам добровільно кидався назустріч будь-якій небезпеці та стійко зносив будь-які труднощі.
• Чому армія була вірною опорою Юлія Цезаря?
Юлій Цезар переходить річку Рубікон.
Налякані сенатори запропонували Юлію Цезарю стати довічним диктатором, а також надали титул «батько вітчизни». Утвердившись при владі, він блискавичним нападом остаточно здолав своїх противників, що затрималися в Північній Африці та Іспанії.
Так Юлій Цезар став одноосібним правителем Римської держави. Сенат і народні збори вже не мали великого впливу на життя країни. Це стало приводом для об’єднання противників Юлія Цезаря. Його було вбито на засіданні сенату в 44 р. до н. е.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Юлій Цезар, повідомляючи сенат про перемогу над понтійським царем, написав: «Прийшов, побачив, переміг!». Відтоді цей вираз став крилатим та означає швидкі успіхи.
• За додатковими джерелами дізнайтеся та поясніть, що означають вислови: «Рубікон перейдено», «Жереб кинуто».
Запитання та завдання
1. Що зумовило масове розорення селянства в Давньому Римі? До яких наслідків це призводило?
2. Колективне обговорення. Які реформи намагалися здійснити брати Гракхи? Чи могло це подолати кризу Римської республіки?
3. Чому сенатори виступали проти законів братів Гракхів, якщо це сприяло відновленню боєздатності римської армії?
4. Які зміни відбулися в римській армії після реформ Гая Марія?
5. Коли було встановлено диктатуру Корнелія Сулли? Чому його називають диктатором? Чим диктатура Корнелія Сулли відрізнялася від влади римських царів, грецьких тиранів?
6. Кого в Римі називали гладіаторами? Висловіть припущення. Чому гладіаторських боїв не існувало в Греції?
7. Чому повстання Спартака зазнало невдачі?
8. Хто утворив перший тріумвірат? Чому виникло таке об’єднання полководців?
8. Які воєнні походи здійснив Юлій Цезар? Яке значення для Риму вони мали?
9. Підготуйте презентацію про одну з історичних постатей (на вибір): брати Гракхи, Гай Марій, Корнелій Сулла, Спартак, Юлій Цезар, Гней Помпей.
