Происхождение слова капуста
Капу́ста. Общеславянское слово, заимствованное из латинского, где находим caputium — «кочан капусты» (от caput — «голова»).
Капуста. Древнерусское — капуста. Латинское — composita (составной, сложный). В древнерусских письменных памятниках слово встречается с XI в. Источник, из которого оно попало в русский язык, не совсем ясен. В русском языке этим словом называют разновидность овоща, для которого характерно наличие большого количества сочных листьев, свернутых в кочан. Производное: капустный.
Капу́ста. Можно было бы «капусту» (от латинского «капуциум» — «кочан», «головка капусты») счесть недальней родственницей «капитана» (в основе то же «капут» — «голова»), если бы это слово не срослось с другим, тоже латинским. «Композита» по-латыни могло значить «варенье», «квашенье», а буквально — «смесь». Из соединения «капуциум» и «композита» и получилось слово-гибрид «компоста» — «капуста».
капу́ста, укр. капу́ста, русск.-цслав. капуста, 1193 г.; см. Срезн. I, 1195, словенск. kapȗsta «овощи, садовая капуста», чеш. kapusta «капуста», польск. kapusta. || Вероятно, контаминация ср.-лат. соmроs(i)tа, ит. соmроstа «смесь, состав; компот; удобрение», первонач.: «сложенная (зелень)» (ср. ср.-в.-н. kumpost «варенье» и «кислая (квашеная) капуста») и д.-в.-н. сhарuʒ, ср.-в.-н. kаррȗʒ, которое возводится к лат. caputium «кочан капусты»; см. Бернекер 1, 486; Брандт, РФВ 22, 135; Карлович 252 и сл.; Брюкнер 218; Младенов 263. Произведение от ит. соmроstа (Маценауэр 40; Мi. ЕW 111; Г. Майер, Türk. Stud. I, 56) не объясняет -а-, в то время как д.-в.-н. сhарuʒ и т. д. в качестве единственного источника (Гебауэр, Slovn. 2, 20; Миккола, Berühr. 118) не объясняет окончания. Отсюда раскапу́ститься, диал., «рассесться», смол. (Добровольский), первонач. «расстилаться, как капуста».
Капу́ста. Общеслав. Этимология не установлена. Считается заимствованием, восходящим к контаминации лат. caput «голова» и compos(i)ta «составленная». Caputium «кочан капусты».
Походження слова «капуста»
Що спільного у слів капуста і капітан? Обидва вони починаються з однакових букв кап. А ще, виявляється, слово капуста є далекою родичкою слову капітан. Слово капітан походить від латинського капут – «голова», «глава», «начальник», «ватажок». Капуста – дуже давнє слово, воно з’явилося в українській мові раніше капітана і було утворено також від слова капут (голова). Дійсно, чимось капуста нагадує голову.
У слова «капуста» є два значення:
2. завивати в качан листя рослини, що вживаються в їжу.
Історія походження рослини «капуста»
Родина капусти – узбережжі Середземного моря. Тут і сьогодні можна зустріти дику капусту – багаторічна рослина з неїстівними листям, без качана. З берегів Середземного моря прийшла до нас капуста. Її їли і хвалили ще древні греки і римляни. У них вона і з’явилася вперше.
Мабуть, жоден овоч не приковував до себе такої пильної уваги дослідників всіх часів і народу, як капуста. Її виникнення відображено в міфології різних народів. Так, відповідно до одного з переказів, громовержець Юпітер, працюючи над тлумаченням двох суперечливих висловів оракула, від страшного перенапруження обливався потом. Кілька великих крапель поту скотилися із чола батька богів на землю. Ось з цих крапель виросла капуста.
До наших днів збереглося чимало легенд і повір’їв про походження цього цінного рослини. Один з давньогрецьких міфів так розповідає про походження капусти. Син одного давньогрецького царя з пустощів зіпсував виноград. За цю провину бог веселощів і вина Бахус прив’язав хлопчину до стовбура виноградного дерева. Хлопчина став каятися і лити гіркі сльози. Ці сльози падали на землю, і з випалених ними отворів в землі з’явилися небачені раніше рослини, широке листя яких тут же згорталися в качани, що нагадують людську голову. Здивовані і перелякані на смерть люди кинулися врозтіч, в жаху кричачи на все горло: «Капітум, капітум!», Тобто «голова, голова!» Звичайно, це казка. Але вона цікава тим, що підтверджує древній «вік» капусти, – адже міфи складалися в дуже давні часи. Значить, капуста вже тоді була відома.
На бенкетах капуста з приправами подавалася як краще блюдо. І це було не тільки у стародавніх греків і римлян, а й у нас на Русі, куди ця культура проникла в незапам’ятні часи.
Наші далекі предки знали толк в капусті і вміли добре обробляти її. Це вміння переходило із століття в століття. український селянин Юхим Грачов чимало здивував іноземців, виставивши капусту зі свого городу на всесвіт
ній виставці в Парижі, а потім і в Відні. Один з його качанів досягав в поперечнику 71 сантиметри.
Капуста була відома в Стародавній Греції і Римі. Її вирощували в Київській Русі. Уже тоді капусту вміли заготовляти про запас, тобто заквашувати. Для простих людей капуста була щоденною їжею протягом довгої зими.
Зараз ця рослина – одна з основних овочевих культур. У нашій країні нею зайняті великі поля. Люди вивели кілька тисяч сортів капусти.
Капуста світлолюбна, холодостійка і дуже вологолюбна. За добу листя капуста випаровують піввідра води.
Давня капуста була не схожа на сьогоднішню. Замість звичного нам круглого тугого качана з пружними хрусткими листям, капуста була невелика рослина з розчепіреними листям на тонких черешках.
Дикорослих капусту і зараз можна зустріти на скелястих узбережжях Середземного моря. За п’ять тисяч років розведення людина зуміла «виліпити» з неї зовсім не схожих один на одного форм: від брюссельської з її крихітними нирками – качанчики до кольорової з їстівними м’ясистим суцвіттями.
Сьогодні капуста налічує близько 150 різновидів. Більшість культурних видів відбувається із Середземномор’я і Китаю. Найдавніші з них – це листяні види, а також кольорова, кольрабі, китайська та пекінська.
Стародавні греки і римляни надавали капусті величезне значення, вважаючи її ліками, виліковує практично всі хвороби. Так, їй приписувалися властивості знищувати безсоння, заспокоювати головний біль, виліковувати глухоту, позбавляти від різних внутрішніх захворювань та інші.
Капуста містить білки, вуглеводи, мінеральні солі і вітаміни.
Знаменитий давньогрецький математик Піфагор цінував її як лікарський засіб, здатний підтримати бадьорість і веселий настрій. У листі капусти є так званий «живий білок», який легко засвоюється і дуже цінний. А про вітаміни і говорити не доводиться.
Капуста – не тільки «перший овоч» світу, але і вельми вітамінний продукт. 200 грамів сирої білокачанної капусти містить добову норму вітаміну С. А особливо прославилася капуста в середині 20-го століття, коли вчені встановили, що її свіжий сік заліковує виразку шлунка.
Її вивели ще в стародавні часи сирійські фелахи. Вони ж довгий час були єдиними її постачальниками. Тому довгий час кольорову капусту називали сирійської. У нас вона культивується з кінця століття, коли відомий агроном Болотов вивів її північний варіант.
Цвітна капуста вважається дієтичним продуктом. У кольоровій капусті майже в два рази більше вітаміну С, ніж в білокачанної. Крім того, вона містить легкозасвоювані білки, цілий букет вітамінів – С, В, В2, РР, мінеральні солі, в їх числі дуже потрібні для людини мікроелементи – йод, кобальт, магній.
Навіть якби вона не мала ніякої дієтичної цінності, квітникарі-аматори культивували б її як декоративну рослину на своїх клумбах. Недарма німецькі городники, які запозичили цей овоч у сусідів-бельгійців, називають її капустяної трояндою. Відвар брюссельської капусти замінює курячий бульйон – і за смаком, і за поживністю. Не випадково лікарі рекомендують його хворим, які перенесли хірургічні операції. А ще вона повинна стати одним з основних продуктів харчування в раціоні людей із захворюваннями підшлункової залози, які страждають на цукровий діабет і серцево-судинними захворюваннями.
Її називають спаржевої капустою, хоча вона є різновидом цвітної. Вчені “відкопали” в її складі речовини, що нейтралізують радіонуклєїди, тому брокколі обов’язково вводять в меню людей, які страждають на променеву хворобу. Дієтологи вважають, що регулярне її вживання допоможе зберегти молодість.
Подарували людству цей красивий і корисний овоч жителі маленького графства Савойя в Італії. Зовні вона приваблює око своїми гофрованими листям, а за вмістом білка і інших корисних речовин набагато перевершує білокачанну капусту. Але в одному всі ж їй поступається: савойскую капусти можна квасити.
Ще в Давньому Римі її сік давали хворим на туберкульоз, при осиплості голосу, кашлі. Сучасні дієтологи рекомендують вводити її в раціон через високий вміст каротину, різних вітамінів і мінеральних речовин – солей калію, магнію, заліза, а також фітонцидів.
Зовні вона схожа на один з різновидів салату. З тією лише різницею, що в літніх сортах пекінська капуста утворює щось недолуге, що нагадує качан. Але за змістом вітамінів і мінеральних солей вона набагато випереджає свого брата-двійника – салат посівної. До того ж її можна солити і консервувати.
Схожі статті
Де і коли з’
явилася капуста
Капусту почали вирощувати ще в кінці кам’яного століття. Великою повагою користувалася вона у Стародавньому Римі, звідки, мабуть, і розповсюдилася по всьому світу. Римлянам було відомо кілька видів капусти. З них «гладка» капуста мала великі стебла, широкі листя і великий качан. «Кучерява» – була гарна по природі і по вигляду, відрізнялася від першого сорту значно більшою лікарської силою. «Ніжна» – мала незрівнянними лікувальними властивостями.
Відома капуста була і в Стародавньому Єгипті, але тільки в Стародавній Греції в VI-IV століттях до н.е. вона здобула широке визнання і незвичайну популярність.
На Русі капуста відома з XI століття. Згадка про неї є в що дійшов до нас «Ізборнику Святослава». Вважають, що стародавні слов’яни отримали її від греко-римських колоністів Криму та інших районів Причорномор’я. Разом з рослиною вони перейняли і назва, дещо переробивши його на свій лад. Так, з латинського слова «капут» – «голова» і народилася наша «капуста», що означає «головчаста».